Постернак Олег: Фактор Буданова на американському треку

Видання The Atlantic пише – американська розвідка «ані на мить» не послабила допомогу, яка дозволяє Україні атакувати вглиб території ворога. А супутники-шпигуни продовжують попереджати про наближення російських ракет та безпілотників.

Тісна співпраця ЦРУ та ГУР завдає Росії відчутних втрат, що явно не до вподоби Трампу, особливо коли за підсумками такої “колаборації” палають російські нафтопереробні заводи.

Спроби обмежити передачу Україні розвідданих уже були, зокрема щодо ударів углиб території РФ. Однак, як пише The Atlantic, співпраця американської та української розвідок триває. І багато в чому це результат тісних зв’язків між спецслужбами, які вдалося вибудувати ще за часів керівництва Буданова в ГУР.

Це ще раз підтверджує, наскільки в наш час особисті зв’язки важливіші за відносини між інституціями. І це стосується не тільки військової сфери, а й перемовин про завершення війни. Саме тісний контакт Буданова із оточенням Трампа і запустив той глибокий процес, який на сьогодні є ледь не єдиним шляхом для примусу Путіна зупинити війну.

Коли ми дивимося на поведінку перемовників від США чи їхні реверанси в бік Росії, важливо пам’ятати, що це той публічний «tone of voice», якого від них вимагає Трамп. Не виключено, що за зачиненими дверима – зовсім інша розмова.

Мої джерела в ОП не раз підтверджували, що українська делегація вважає більшість пропозицій американців конструктивними. За компліментарними тезами Віткоффа в бік Путіна, які, вочевидь, нам із вами не подобаються, стоїть колосальна робота, про яку ми дізнаємося вже після війни. І головне – Кирило Буданов чітко усвідомлює глибину процесів, які запустили Віткофф і Кушнер, а також тиск, під яким перебувають представники Трампа. Утім, попри все, вони продовжують рухатися шляхом, який зрештою має привести нас до завершення війни.

І тут варто віддати належне американським переговорникам. Попри неоднозначне сприйняття їхньої публічної риторики, Стів Віткофф і Джаред Кушнер відіграють важливу роль у пошуку практичних рішень. Замість тривалих історичних суперечок сторони почали предметно обговорювати найскладніші питання територій, військ, гарантій безпеки, інвестицій і, звісно, фактичного припинення бойових дій.

Особливо цікава в цьому контексті роль Джареда Кушнера. Він сам неодноразово говорив, що перебуває на постійному контакті з нашим ключовим переговорником Кирилом Будановим. Судячи з характеру їхньої взаємодії, між ними склалися досить тісні та продуктивні робочі відносини.

І це не просто обмін офіційними позиціями, а постійний прямий діалог, який дозволяє обговорювати найчутливіші питання без дипломатичної бюрократії.

Українська сторона цінує такий формат співпраці. Адже важливо не стільки мати прямий контакт із людьми, які користуються довірою Трампа, а й знаходити з ними спільну мову. Особливо коли йдеться про рішення, від яких залежить майбутнє країни.

І такий тісний контакт з представниками Трампа Буданов зумів налагодити. І, можливо, саме ця непублічна частина переговорів сьогодні значно важливіша за гучні заяви, які ми щодня читаємо в новинах.