Алексей Буряченко: Міни, що не вибухають, і мільярди, що зникають: як наживалися на війні та життях військових

Коли країна воює за виживання, будь-яка корупція в оборонному секторі — це не просто економічний злочин. Це прямий удар у спину українським військовим.

Саме про такий «удар у спину» ішла мова під час прес-конференції Державного бюро розслідувань (ДБР) у прес-центрі агентства "Інтерфакс-Україна" на тему: "Мільярди на неякісних мінах для армії: ДБР презентує нові деталі масштабної оборудки". Йшлося про боєприпаси, які мали захищати позиції та рятувати життя. Натомість частина з них не вибухала взагалі.

ІМІТАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ЗАМІСТЬ ЗБРОЇ НА ФРОНТІ

Слідство встановило: приватна компанія, що отримала багатомільярдні контракти Міністерства оборони, ніколи не мала повноцінного виробництва мін. Вона не володіла необхідним технологічним циклом, обладнанням і фахівцями. Усі «спроможності» існували лише на папері.

Щоб отримати доступ до оборонних контрактів, фігуранти штучно накручували фінансові показники, ганяючи кошти між пов’язаними фірмами. Складається враження, що це була цілеспрямована схема обману держави — з єдиною метою: отримати аванси і вивести гроші.

МІНИ-ПУСТИШКИ: СМЕРТЕЛЬНА НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ СВОЇХ

 Військовий спеціальної державної служби транспорту міністерства оборони України Микола «Моссад» розповів, що він близько року тому, перебуваючи на службі в ССО, виявив критичні недоліки, поставлених в його бойову частину мін.

«Перше, на що звернув увагу, це неякісний корпус, і в першу чергу на тильній стороні міни є заглушки, які мають бути чіткі, запаяні, щоб інженер, коли встановлює міну, розумів, що неї ніхто не відкривав. Тому що це критично. Якщо була встановлена міна, то щоб потім до неї підійти, треба розуміти, що ніякого не було втручання. На це, в першу чергу, звернув увагу. Потім було проведено декілька досліджень проведення вибуху. Вибух не відбувся. Після чого були міни розібрані. Ось в нас є відеодокази, це все знімалося. Міна розірвалась, спрацював детонатор, але вибух не відбувся. Є вибухова речовина, є залишки уламків, які на відео все показано», - розповів він.

Отже, враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що даний боєприпас може бути небезпечним для самого мінера і абсолютно не зрозуміло які б міни виконали свою пряму функцію, а які б просто зімітували вибух без суттєвих наслідків.

На фронті така «зброя» — це не просто брак. Це потенційна смерть для тих, хто на неї розраховує.

Також, під час прес-конференції начальник відділу ГСУ ДБР Вадим Приймачок, заявив наступне: «Незважаючи на недоліки, вони не усувалися на підприємстві, розраховувалося, що такий неякісний продукт поставиться на передову лінію оборони, і їх військові не будуть повертати, тому що, фактично, коли вони вже облаштовуються, міні загородження, то зняти їх набагато складніше, і якщо немає чим їх замінити, то, звичайно, краще хай стоять те, які є, ніж взагалі не буде ніяких.»

2,9 МІЛЬЯРДА ГРИВЕНЬ: ЦІНА КОРУПЦІЇ

За даними ДБР, учасники злочинної організації — засновники, керівники та працівники компанії — заволоділи державними коштами в особливо великих розмірах. Сума встановлених збитків перевищує 2,9 млрд гривень.

Фактично підприємство виготовляло лише пластикові корпуси мін. Уражаючі елементи закуповувалися на стороні, вибухівка — за кордоном. Повного виробництва не було і не планувалося.

Більше того, коли військові пропонували вибухову речовину, посадовці компанії відмовлялися її приймати, бо це зменшувало б їхні надприбутки та вимагало перегляду ціни контрактів. Дефіцит вибухівки виявився зручним міфом.

ЕКСПЕРТИЗА

У 2025 році експертиза остаточно підтвердила: міни непридатні до використання. Хімічний склад і вага вибухової речовини не відповідали технічним умовам. Версію про «чужі детонатори» експерти спростували.

НАСЛІДКИ, ЯКИХ УЖЕ НЕ ПОВЕРНУТИ

Найстрашніше — частина неякісних мін усе ж потрапила на фронт. Це прямий наслідок корупційних рішень і жадоби людей, які наживалися під час війни.

Ця справа — тест на здатність держави очищати оборонний сектор навіть під час війни.

Бо коли міни не вибухають, а мільярди зникають, — це вже не просто кримінальну справа. Це питання моралі, цінностей та відповідальності перед тими, хто щодня ризикує життям на передовій.

P.S. Ну і на останок, думаю важливо зазначити, в світлі останніх подій, і цю інформацію почуту на прес-конференції: «У 2025 році слідчі Державного бюро розслідувань продовжили системну роботу з протидії кримінальним правопорушенням, що знижують обороноздатність, шкодять національному суверенітету та безпеці громадян, а також завдають значних збитків державному бюджету.

Продовж року досудове розслідування було розпочато у 520 кримінальних провадженнях цієї категорії. Загалом досудове розслідування здійснювалося у більше ніж 1730 кримінальних провадженнях. За результатами досудового розслідування до суду направлено 327 обвинувальних актів стосовно 442 осіб. Відповідно, судами винесено вже 88 обвинувальних вироків.» - зазначив заступник керівника Головного слідчого управління ДБР, полковник ДБР Анатолій Купрієнко.

І на останок. Чітко усвідомлюю, що така принциповість ДБР багато кого дратує. Особливо тих хто на «схемах», в тому числі, в оборонці, заробили мільярди і тепер прагнуть легалізуватися і зайти в новий політичний сезон, як кажуть «на коні». І нав’язана риторика про типу-неефективність, «новий закон» та термінове реформування, не більше не менше – намагання захиститися від невідворотності покарання. Але суспільство та військові усе бачать і вже вміють відрізняти піар-імітаторів, від тих хто насправді працює на підсилення нашої обороноздатності.

Суверенітет – це не пусте слово, його потрібно відстояти та надійно захищати!