Вікторія Гриб: Острів “Зміїний” як приклад цивілізованого вирішення територіальної суперечки

Одним з форпостів оборони морських кордонів України є острів Зміїний. Саме він першим взяв на себе удар 24 лютого 2022 року. Лише 17 гектарів і трохи більше пів кілометра в діаметрі. Ця невеличка ділянка української землі стала одним з символів нашої незламності. 

Але не менш визначну роль острів зіграв раніше як приклад цивілізованого вирішення територіальної та делімітаційної суперечки. Зі спірної території острів Зміїний перетворився на міцний канат, що з’єднав сусідські країни не тільки в мирний, а й у воєнний час. Хоча починалось все дуже напружено. 

«The Case concerning maritime delimitation in the Black Sea (Romania v Ukraine)». Так називалася справа у Міжнародному Суду ООН, деталі якої зараз мало хто і згадає. Але вона, на мою думку, особо показова в контексті війни та постійних територіальних посягань РФ на незалежність України. Ця справа не взірець, а просто ілюстрація нормального шляху вирішення міждержавних суперечок. 

14 років тому, 3 лютого 2009 року, Міжнародний Суд ООН в Гаазі поставив крапку у багаторічному спорі України та Румунії щодо острова Зміїний та делімітації кордонів. Судовий процес тягнувся 5 років. 

У 1991 році Румунія висунула територіальні претензії до України, а через два роки Бухарест одноосібно денонсував угоду про державний кордон. На початку 2000-х через різні причини стосунки України та Румунії були насправді непростими. Але все почало змінюватися 2007 року, коли Румунія вступила до ЄС і взяла курс на євроінтеграцію. Наші сусідські відносини почали налагоджуватися. Але на цьому тлі єдиними складним питанням залишався острів Зміїний. 

Сам острів та питання розмежування морських кордонів постало ще в 1997 році. Декілька років тривали переговори України та Румунії, але дійти взаємної згоди не вдалося. 

Ситуація загострилась, коли за 40 км від острова, у шельфі, знайшли поклади нафти та газу. У 2004 році Румунія звернулася до Міжнародного суду. Тоді ж, окрім питання морських кордонів, постало питання юридичного статусу Зміїного. Румунська сторона стверджувала, що Зміїний – це скеля, а отже й акваторія біля неї не може розглядатися як економічна зона України. Україна стверджувала зворотнє: оскільки на Зміїному немає джерел прісної води, Зміїний – це невеликий, але все ж таки острів. 

Суд виніс «соломонове» рішення. Зміїний визнали островом, але через віддалене розташування він не міг бути визнаний частиною берегової лінії України. Тож саму зону з нафтою фактично поділили між Україною та Румунією. Спірна територія складала близько 12 тисяч кілометрів. Після суду майже 80 відсотків від неї відійшло під юрисдикцію Румунії. Але загальна площа української економічної зони в північно-західній частині Чорного моря все одно у 2,1 раза перевищує площу румунської економічної зони. Жодна зі сторін не оскаржувала це рішення. 

Після розв'язання територіального питання Україна та Румунія залишились в міцних добросусідських відносинах. За підсумками 2021 року обсяг товарообігу між Україною та Румунією склав рекордні за всі роки 2340,02 млн доларів. Такі дані наводить Державна служба статистики України. 

А з 24 лютого 2022 року Румунія з сусіда та економічного партнера перетворилася для нас на союзника… Коли 24 лютого російські військові зайняли Зміїний, саме Румунія першою з країн НАТО та Євросоюзу відчула себе максимально небезпечно. Найближчий населений пункт до острова - це румунське місто Суліна. Лише 44 кілометри. Наприклад, до Одеси – 120. 

Для росіян зайняти острів було стратегічно важливо. Так вони не пропускали іноземні судна до українських портів. Адже боялися, що ті доставлятимуть військові вантажі та паливо для Збройних Сил України. За декілька місяців після повномасштабного вторгнення українцям вдалося вигнати росіян з острова. Це було великою воєнною перемогою. 

Румунія стала однією з перших країн, яка почала поставляти Україні летальну зброю. Поки країни НАТО формували свою позицію, вже 14 травня 2022 року, одним з перших, румунське посольство відновило свою роботу у Києві. А вже 16 червня президент Румунії Клаус Йоганніс відвідав Україну у складі делегації Європейських лідерів, які констатували: ЄС допомагатиме Україні у перемозі над агресором. 

Румунський кордон в перші ж місяці війни перетнуло близько 1 млн 300 тисяч українців. В основному - жінки з дітьми. Їм дозволили це зробити без паспортів та інших документів. Румунія радо зустріла українців, що рятувалися від війни, надала їм усе необхідне. 

Чому відносини України та Румунії стали настільки дружніми та міцними? Річ у тім, що румуни усвідомили базові європейські цінності: верховенство права, демократичні процеси, соціально-ринкову економіку, права людини. Це те, до чого йшли й українці, починаючи з 2014 року. А часи війни та скрути добре проявляють, хто є справжнім другом. І таке не забувається ніколи.