Вікторія Гриб: Зазіхнули на святе: як росіяни руйнують українську культурну спадщину

Для будь-якої нації збереження культурного надбання - це фундамент національної свідомості, генетичного коду. Зруйнуй його і отримаєш неохоплений простір для встановлення власних цінностей. Ймовірно, це одна з причин, чому росіяни так затято руйнують засади української ідентичності. 

Бібліотеки, музеї, храми, заповідники знищені чи постраждали внаслідок бойових дій, розв'язаних окупантами. Загалом - майже чотири сотні мистецьких об’єктів та закладів культури. Найбільше постраждала Донецька, Луганська та Харківська області. Війна триває, а разом із нею і надалі зазнають руйнувань історичні місця та пам'ятки України. 

Понад 1300 об'єктів культурної інфраструктури наразі повністю зруйновано. Близько 500 пам'яток та об’єктів культурної спадщини в різних регіонах. Таку статистику наводить Мінкульт. 

18 квітня Україна відзначає Міжнародний день пам’яток та історичних місць. Цього дня особливо важливо нагадати світові, що руйнування об’єктів культурної спадщини є воєнним злочином за Гаазькою конвенцією 1954 року. 

У Лисичанську знищили чотириповерхову будівлю в неоготичному стилі. Бельгійська спадщина, яку власники місцевого содового заводу збудували на рубежі ХІХ – ХХ століть як лікарню. 

Обсяг руйнацій різний. Наприклад, у Харкові окупанти розстріляли будинок "Слово", де свого часу мешкали поети Розстріляного відродження. Житлова шестиповерхівка, побудована наприкінці 1920-х років та спроєктована архітектором Михайлом Дашкевичем, пережила не одну трагічну сторінку української історії. Тут з 1933 по 1938 роки були репресовані понад 70 мешканців-літераторів, 11 з яких розстріляли в урочищі Сандрамох. А 7 березня 2022 року будівлю пошкодив російський снаряд. 

Повністю знищений музей Григорія Сковороди, що на Харківщині, на його відбудову знадобиться близько 12 мільйонів гривень. На жаль, не всі пам’ятки взагалі можна відновити, і проблема навіть не у грошах. Центру Маріуполя, яким його знали, більше не існує. Ані драмтеатру, ані решти історичного ареалу міста. 

Точна кількість та список зруйнованих історичних місць та пам'яток 2022-2023 роках невідома. Особливо це стосується Луганської та Донецької областей. Багато музейних колекцій в містах, які знаходились під окупацією, також втрачено. Російські загарбники просто вивезли їх, пограбували. Розграбування зафіксовані зокрема й по музеях Херсонської області. 

За руйнаціями саме культурних пам’яток можна прослідкувати шлях окупантів навесні 2022 року. Садибу Кенінга у місті Тростянець Сумської області російські війська спалили, відступаючи з міста. В самій садибі розташовувалося три музеї: в центральному корпусі – картинна галерея, у правому крилі - краєзнавчий музей, у лівому – музей шоколаду. 

На Київщині у селі Іванкові внаслідок обстрілів окупантів повністю згорів історико-краєзнавчий музей, в якому зберігалися роботи української народної художниці – Марії Примаченко. Спочатку працівники музею їх сховали, а коли будівля почала палати, ризикуючи життям, витягали спадщину. На щастя, частина колекції на цей момент знаходилась у Києві на експозиції. Культурна спадщина Чернігівщини та Запорізької області також зазнала суттєвих втрат. 

Знищення – ось єдиний мотив руйнацій та пошкоджень, що чинять загарбники. Нема історичних будівель – немає історії, немає історії – зникає ідентичність народу. Багато чого, що будували наші пращури, на жаль, не відновити. Кажуть, війна несумісна зі збереженням культурної спадщини. Прикро, що ми переконуємося в цьому на власному трагічному досвіді.