Алексей Буряченко: Зернові переговори. Раунд перший

За наслідками переговорів, які були озвучені сторонами -- говорити про те, що домовленості стовідсотково досягнуто, ще рано. Як мінімум була анонсована ще одна зустріч на наступному тижні, де домовленості мають бути зафіксовані документально. Як зауважив Президент Зеленський, -- «Успіх цих перемовин потрібен не тільки нашій державі, а й, без перебільшення, усьому світу. Якщо вдасться зняти російську загрозу судноплавству в Чорному морі, це зніме гостроту світової продовольчої кризи». 

Зауважу, Україна зацікавлена у вирішенні питання «зернових коридорів» і розблокуванні портів якомога швидше. Тому, вважаю, позитивним, що Україна підтримала ініціативу і зусилля Генсека ООН Гутерріша та президента Туреччини Ердогана, які були прикладені до організації цих переговорів. Адже боротьба України за експорт своєї продукції, це проблема не лише нашої країни. Як заявив Генсек ООН після перемовин, -- «У Стамбулі ми зробили важливий крок вперед, щоб забезпечити безпечний експорт українського продовольства Чорним морем». За його словами, в умовах кризи з'явився «промінь надії» на подолання ситуації, що склалася з поставкою українського зерна, це дозволить допомогти нужденним людям. «Мета всіх сторін - не угода лише для Росії та України, а угода для всього світу. Зроблено важливий крок до всеохоплюючої угоди», - зазначив Гутерріш.

Отже, хоча, домовленості попередні, але прогрес безумовно є. Адже, розблокування питання експорту нашого зерна найбільш дешевим морським шляхом, в свою чергу, допоможе запобігти глобальній продовольчій кризі. Підкреслю, штучно викликаної агресією росії проти України. Нагадаю, до війни, Україна входила до десятки найбільших світових експортерів пшениці, кукурудзи та ячменю, а також була найбільшим експортером соняшникової олії. *Для інформації, близько 98% експорту зерна з України надходило з портів на Чорному морі. 

Отже, про що ж домовилися у Стамбулі під час зустрічі, 13 липня:

• Під час чотиристоронніх переговорів у Стамбулі (Україна, Туреччина, ООН, рф) обговорювалося оголошення перемирʼя на час транспортування грузів з українських портів. 
• Туреччина за підтримки ООН буде проводити огляд кораблів, щоб виключити контрабанду зброї. 
• На зустрічі обговорили технічні питання спільного контролю біля портів та забезпечення безпеки суден на перевалочних шляхах.

Також, як повідомив голова ОП Андрій Єрмак, -- «За результатами зустрічі сторони домовилися сформувати спільний координаційний центр під егідою ООН. Він буде розташований у Стамбулі. Завданням координаційного центру буде здійснення спільного моніторингу та координації безпечної навігації у Чорному морі», додав він.

Отож, перемовини розпочалися і це є позитивним сигналом. Так як, по-перше, це дозволить розблокувати наш аграрний експорт. Саме в наших портах знаходиться, за оцінками, 22 мільйони тон зерна. По-друге, ми, як відповідальна країна, розуміємо важливість продовольчої безпеки у світі. Без українського зерна, яке становить близько 10% світового обігу, у багатьох країнах (передусім Африки та Близького Сходу) буде нестача продовольства, а може й голод. *Залежність від імпорту української пшениці: Ліван (65%), Пакістан (58%), Джібуті (57%), Сомалі (50%), Еритрея (48%), Оман (42%), Мавританія (40%), Лівія (39%), Єгипет (30%). По-третє, новий врожай. Незважаючи на війну, очікується, що цього року Україна виробить близько 30 мільйонів тон пшениці, кукурудзи та інших продовольчих товарів. 

Транспортування морським шляхом є вкрай вигідним для України і самим дешевим але ми розуміємо, що маємо справу з росією, словам якої вірити складно, враховуючи, що саме росія створила цю кризу, розвʼязавши агресію проти України. Саме росія обстрілювала цивільні кораблі в акваторії Чорного моря, атакувала українські приморські міста та інфраструктуру портів. Саме вона краде зерно в Україні, намагаючись вивезти його в країни Близького Сходу та Північної Африки. Отож, переговори, по забезпеченню «зернових коридорів» морським шляхом, які розпочалися в Стамбулі, це важливо. Із самого початку, коли президент Ердоган ще тільки починав процес організації переговорів, Україна висловила свою недвозначну позицію, адже нас цікавить передусім безпека. Безпека кораблів, які будуть перевозити вантажі із зерном. Безпека українських портів, оскільки росія може скористатися зерновими коридорами для того, щоб здійснити спробу атаки на Одесу. Тобто, функціонування «зернових коридорів» спрацює, якщо росія відмовиться від агресивних дій проти України та проти кораблів третіх країн в акваторії Чорного моря. І Росія має гарантувати на цих перемовинах, що не буде більше створювати загроз для судноплавства. Але тут, на мою думку, є найбільша складність, оскільки незрозуміло, хто зможе гарантувати, як я вже підкреслював, що росія дотримається свого слова. Відтак, найдієвішим способом подолати штучну продовольчу кризу буде змусити росію припинити агресію проти України, зокрема - припинити загрожувати українським портам і приморським містам.

Для розуміння, про ситуацію навколо зерна в цифрах: 

• Орієнтовна загальна вартість викрадених РФ зернових та олійних культур в Україні становить понад $613 млн. Такі дані оприлюднив Центр досліджень продовольства та землекористування KSE Institute. 
• Загальна сума збитків і втрат українського агропромислового комплексу через війну становить $27,6 млрд., з яких найбільша категорія - незібрані озимі культури (вартість - $1,4 млрд.) та знищена техніка ($926 млн). 
• Втрачено зерносховищ на 4 млн тон, вони пошкоджені або повністю знищені. Ще частина зерносховищ знаходяться в окупованих регіонах і до них немає реального доступу.
• Під окупацією сьогодні знаходиться приблизно 25%, тобто чверть української ріллі. 
• Через блокування портів експорт обмежений до 1,5 млн. тон на місяць. Це дуже мало - враховуючи те, що у минулому маркетинговому році Україна експортувала 42,6 млн тон зернових, а врожай минулого року був рекордним і становив 106 млн тон зерна. 
• Сьогодні у портах України заблоковані призначені на експорт близько 22 млн тон зерна. Якщо порти не розблокують, Україні доведеться довгостроково зберігати 45% урожаю пшениці, 50% урожаю ячменю, 30% урожаю кукурудзи. Обмеження експорту загрожує критичним браком обігових коштів на посівну наступного року.

Зауважу, морський шлях експорту наших зернових, як я вже підкреслював, завжди був самим економічно вигідним. Зазначу, нові маршрути, які зараз проробляються довші, часто завантажені та дорожчі. Так, до прикладу, чорноморський порт Констанца в сусідній Румунії є одним із таких варіантів, але щоб потрапити туди, зерно має долати великі відстані автомобільним або залізним транспортом або бути завантаженим на баржі в українських річкових портах і відправлено по Дунаю. Ключова інфраструктура вздовж маршруту, така як залізничний міст у Затоці поблизу Одеси, неодноразово зазнавала російських ракетних ударів.

Також, не спасає ситуацію, експорт зернових залізницею. Так, Польща та Литва запропонували свої порти для перевезень українського зерна, але залізничне сполучення між Україною та балтійськими портами цих країн насилу справляється з додатковою пропускною спроможністю. Так як Україна, Росія, Литва та інші колишні країни СРСР використовують радянський стандарт залізничної колії. Польща, Румунія та більшість країн Європи використовують вужчу колію. Для переміщення зерна через ці кордони потрібно або змінити ходову частину вагонів, або перемістити вантаж на нові потяги. 

До прикладу, литовський порт Клайпеда. Литва використовує таку ж залізничну колію(ширшу), що й Україна. Але, враховуючи, що через білорусь сполучення закрите, вантажі спочатку спрямовуватися через Польщу, що потребує двічі заміни ходової частини. Спочатку на кордоні України з Польщею, а потім знову під час в’їзду в Литву. Це створює великі незручності, простої та відставання від графіків вантажних перевезень. Слід додатково зауважити, що перевезення залізничним шляхом не покриває достатні експортні об’єми зернових.

Отож, для України важливим є розблокування  питання експорту зернових морським шляхом але скоріш за все, домовленість носитиме тимчасовий характер навіть після того, як буде оформлена остаточно. Адже, навіть після зустрічі Міністр оборони Туреччини Хулусі Акар заявив, -- «Найголовніше, що нам усе ще потрібне зелене світло від Путіна», — сказав Хулусі. «Кремель не коментує переговори щодо експорту українського зерна, оскільки переговори ведуться по лінії військових, і інформація надаватиметься звідти за необхідності» -- заявив Пєсков (прес-секретар путіна), як передає ТАСС. Ну що ж російський шантаж «на витримку» від путіна, продовжується. 

Так от, ще раз повторюся для України важливим є питання експорту наших зернових але гарантувати, що після відповідних домовленостей з боку російських окупантів не буде провокацій, знаючи, що таке обіцянки путіна і чого вони варті -- ніхто не може.  Надійно гарантувати безпеку судноплавства у Чорному морі може лише припинення агресії росії проти України, відвід кораблів від українських берегів і повна відмова росії від зазіхань на українські порти. А самим надійним гарантом усіх питань стане перемога України у цій війні. Де вже не потрібно буде чекати нікому ніякого зеленого світла від путіна для якого є тільки одне світло – червоне, і в Гаазі.