Сергій Магера: Green Deal. Складний рух Зеленого курсу

Безперечно, екологічною катастрофою, як в Україні, так і в Європі у другому кварталі 2023 року став терористичний акт з боку росії на Каховському водосховищі. У Міндовкіллі зазначили, що частина природної екосистеми втрачена назавжди. Сума ж екозбитків до підриву Каховської ГЕС оцінювалася у 3 трильйони гривень. Саме стільки має сплатити росія в якості репарацій у міжнародних судах.

Проте Green Deal шириться світом. Як просувається зелений перехід в ЄС та Україні. І що прогнозують аналітики? Які досягнення ми маємо на сьогодні та з якими викликами вже зіштовхнулися? Проаналізуємо основні події та тенденції другого кварталу 2023 року в Україні та світі.  

Згідно зі звітом аналітичного центру DiXi Group, позитивні тенденції є: це реформування схем підтримки ВДЕ-генерації; долучення до нових механізмів співпраці з ЄС, зокрема Севільського процесу та реформування управління відходами. Окрім того, сталося ще декілька подій. У травні урядом була схвалена Енергетична стратегія до 2050 року. Вона відображає цілі Європейського зеленого курсу, а також міжнародні зобов’язання України щодо енергоефективності та використання відновлювальних джерел енергії (ВДЕ), скорочення викидів парникових газів тощо. Крім цього, Єврокомісія розробила спеціальний інструмент у розмірі  50 мільярдів євро щодо фінансування України, аби держава рухалась Європейським курсом. 

Самі прогнози щодо ВДЕ у світі дуже позитивні. Згідно зі звітом Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), частка відновлюваної енергії у світовому виробництві електроенергії вже 2024 року може перевищити вугільну генерацію. Таким чином, зелена енергія зможе задовольнити одну третину світового постачання електроенергії. 

У 2014 році частка ВДЕ у світовому виробництві електроенергії становила 22%. У 2024 вона може сягнути 33%.  Крім того, за даними МЕА, інвестиції у сонячну енергетику в 2023 році вперше перевищать витрати на видобуток нафти. 

Проте, не все так гладко. Наймасштабніші проекти вижити не зможуть. Так, наприклад, три великі вітроенергетичні компанії не зможуть продовжувати свої проекти через значне здорожчення сталі. Два проекти знаходяться в США, один - у Великій Британії. 

В Україні про «велике» будівництво говорити зарано. Проте досліджувати потенціал української офшорної генерації вже можна. Сумісно з Данією Україна вже розпочала роботу в цьому напрямку. Щоб досягти цілей децентралізації генерації, Україна, згідно з Меморандумом, буде використовувати досвід Данії при відбудові енергосистеми. 

Майже мільйон євро - 973 тисячі - отримала громада Рівного. Цей грант від Програми пілотних міст NetZero Cities за фінансової підтримки ЄС, надається містам, які мають досягти нульових викидів в енергогалузі. Програма спрямована на декарбонізацію міст та адаптацію до зміни клімату. Серед учасників  є також Стамбул, Будапешт, а також 22 громади. Проте попереду серед українських міст - Житомир. Саме він планує стати першим кліматично нейтральним містом України до 2050 року. Тут вже скоротили викиди вуглецю більше, ніж на 40%, перевищивши поставлену мету 2022 року у 30%.

Але ж, повертаючись до квартального звіту центру DiXi Group, очевидно, що точкові покращення важливі та можуть слугувати прикладом, але вони не можуть вплинути на систему в цілому. Нам потрібно продовжувати роботу над реформами у сферах ЄЗК, посилювати прозорість фінансової складової. Ефективно використовувати всі механізми співпраці з ЄС (існуючі та майбутні) та головне - законотворчо не зволікати. Від якості реформ залежать майбутні можливості України, залучення допомоги ЄС в рамках відбудови.