Блог

Сергій Магера: Азовське море: окупація, яка вбиває природу

Азовське море дедалі більше перетворюється не лише на військову зону, а й на територію масштабного екологічного лиха. Супутникові знімки, оприлюднені аналітиками незалежного проєкту Transparent World, зафіксували дві великі нафтові плями в районі Ахтарських лиманів.

0

Сергій Магера

Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування

Маріуполець від народження і назавжди

Площа найбільшого забруднення становить близько 4,7 км², ще одного - майже 2 км². Ймовірною причиною стали витоки нафтопродуктів або скидання забруднених вод із суден так званого “тіньового флоту”, який росія активно використовує в окупованій акваторії. 

Водночас Азовське море дедалі більше стає елементом російської військової інфраструктури. Після серії успішних ударів українських Сил оборони по танкерах, поромах і суднах забезпечення росія була змушена переглядати свою логістику, тимчасово обмежувати рух через Керченську протоку та канал Дон-Азов, а також посилювати оборону узбережжя, портів і морських маршрутів. Окупанти нарощують фортифікації, засоби спостереження та захисту навколо ключових об'єктів, ще глибше мілітаризуючи регіон.

Саме в цьому і полягає одна з найбільших небезпек. Там, де море має бути простором для рибальства, судноплавства та розвитку прибережних громад, росія створює закриту військово-логістичну базу. А там, де з'являються військові бази без контролю, дуже швидко з'являються хаотичні скиди, аварійні судна, витоки пального та багаторічне забруднення екосистеми. Природа для окупанта давно перестала бути цінністю - вона стала лише ресурсом, який можна безкарно експлуатувати. Світ уже бачив, чим закінчується така безвідповідальність. У 2007 році під час шторму в Керченській протоці танкер “Волгонефть-139” розламався навпіл, і понад 1300 тонн мазуту потрапили у море. Наприкінці 2024 року затонули ще два танкери - “Волгонефть-212” та “Волгонефть-239”, один із яких перевозив 4300 тонн мазуту.

Сьогодні ризик нової екологічної катастрофи лише зростає, адже окупація й мілітаризація Азовського моря створюють для цього всі передумови. Для України це питання не лише екології. Екоцид став окремим інструментом російської війни нарівні з ракетними ударами, руйнуванням Каховської ГЕС чи захопленням Запорізької атомної електростанції. Наслідки забруднення Азовського моря відчують не лише жителі узбережжя, а й увесь Чорноморський басейн. Екологічні злочини не мають державних кордонів. 

Як член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування переконаний: кожен випадок такого забруднення має бути належно задокументований, отримати міжнародну правову оцінку та стати частиною доказової бази проти держави-агресора. Відновити природу після війни буде надзвичайно складно. Але ще важливіше вже сьогодні зробити все, щоб відповідальність за ці злочини стала невідворотною.


comments

Новости партнеров

comments

Другие материалы автора


Новости

Подписывайтесь на уведомления, чтобы быть в курсе последних новостей!