Сергій Магера: Вкрадене місто: як росія краде домівки українців в окупованому Маріуполі

Це не окремі випадки, а зрежисована політика “зачистки” міста від української присутності. Люди, які вижили під обстрілами, втратили родичів або просто були змушені тікати від війни, тепер ризикують остаточно втратити свої домівки. Щоб зберегти право власності, треба повернутись в окупований Маріуполь через росію, пройти “фільтрацію”, прийняти російський паспорт і ще довести своє право на житло — в умовах, коли саме громадянство України вже є підставою для підозри.

Це не лише про порушення прав. Це — про зумисне створення ситуації, де українець змушений обирати між безпекою, гідністю і дахом над головою. Механізм “безхазяйного майна” працює швидко: якщо ви не зʼявилися, якщо не пройшли процедури, квартира — більше не ваша. Далі — суд, конфіскація, передача новим “лояльним” мешканцям з російськими паспортами.

Паралельно місто переписують під нову ідентичність: перейменовані вулиці, змінений герб, зведення військової академії, нових меморіалів. Замість зруйнованих 93% багатоповерхівок Росія звела близько 70 нових будинків — але доступ до них мають переважно ті, хто придбав це житло в іпотеку, передусім заможні росіяни з рф.

Сотні тисяч маріупольців залишили місто, рятуючи життя. Тепер росія хоче позбавити їх і права на повернення. А ще — змусити забути. Вигнати не лише фізично, а й символічно. Знищити не тільки міське середовище, а й саму українську присутність. Це – один із найцинічніших злочинів цієї війни.

Наслідки такого мародерства не обмежуються стінами квартир. Втрата житла — це втрата коренів, втрата надії на повернення. І те, що все це оформлено «за законом», лише поглиблює відчуття несправедливості. Визнані міжнародним правом норми, які забороняють подібні дії на окупованих територіях, росія системно ігнорує. Але кожен факт, кожна квартира — це ще один доказ для майбутнього трибуналу.

Так, сьогодні це здається замороженим станом — але хочеться вірити, що не назавжди. Маріуполь повернеться. Не лише фізично, але й символічно. Бо попри все — справжні господарі завжди повертаються. Але поки дивитись на нові, масштабні злочини росії, вкрай важко.