Бала Віталій: Про алогічний нейтралітет України

Для мене не зрозуміло чому українська влада так активно говорила і продовжує говорити про нейтральний статус України, тобто дуже активно і постійно.

Самим непрйнятним у цих розмовах про нейтральний статус Україні, на мою думку, є аргумент про гарантії, які ніби нам нададуть країни, яких влада сама визначила.

По-перше, у мене дуже великі сумніви, м'яко кажучи, що хоч одна з цих країн відправить свої війська воювати за Україну. Ці країни навіть не закрили небо над Україною. і вже деякі з ніх обнозначно заявили, що у гарантіях мова не може йти про дії, які передбачає стаття 5 НАТО.

По-друге, як може бути серед країн-гарантів країна-агресор? Як росія може нам гарантувати, що вона не буде на нас нападати? Більш того, насправді, як правило, саме країна-агресор має брати на себе зобов'язання стати нейтральною, щоб убезпечити інші країни від небезпеки нової агресії.

А по-третє, зараз навпаки нейтральні країни планують позбавитись нейтрального статусу, саме через війну росії проти України. Так, прем'єр-міністерка Фінляндії Санна Марін заявила про необхідність перегляду позиції країни щодо НАТО і пояснила це саме загрозою для Фінляндії з боку росії.

Також варто зазначити, що світ змінився після широкомасштабної агресії росії проти України. Система міжнародної безпеки, яку збудували після Другої світлової війни, сьогодні виявилась нездатною відповісти на виклики. Тому система безепеки буде трансформуватись і змінюватись. І точно нейтралітет, який був досить дієвим у 20-у сторіччі, сьогодні у 21-у сторіччі не може бути гарантом безпеки, будь-якої країни, а особливо сусідньої країні з агресивною росією.

Безпекові правила, які працювали вчора, сьогодні виявились неефективими, то чому вони мають буті ефективнимі і дієвими завтра?

Невже у владі цього не розуміють?

Яка логіка позиції української влади?...