Бала Віталій: Про переговори у Туреччині

Те, що я почув від членів української делегації, про їхні пропозиції у майбутній договір з гарантіями безпеки, мене дуже засмутило і насторожило.

Як можна порівнювати статтю 5. НАТО з тими можливими гарантіями, про які вони говорили, якщо мова не йде про безпосередню участь країн-гарантів у відбитті агресії. А військову допомогу нам вже і так надають, небо не закрили і як я зрозумів з тих пропозицій, не факт, що будуть закривати.

Знову говорять про нейтральний статус, позаблоковість, без'ядерний статус. Про відмову від іноземних військових баз, а військові навчання можуть відбуватись за згодою країн-гарантів, серед яких рашистська федерація.

Про Крим взагалі..., виявляється потрібно вести перемовини протягом 15 років, не звільняти військово, так рашка вже зробила з Криму військову базу, можливо і ядерна зброя там є.

По Донбасу дуже все "туманно" і з референдумом питань багато.

А стосовно ЄС, то яке це має значення і відношення до питання припинення війни та нашої бепеки у майбутньому?

Одним словом, я так і не зрозумів, що це було.

Якщо такі пропозиції були для затягування переговорів, для відмови рашистів, то одна справа.

Але, якщо це реальні пропозиції, які у процесі переговорів будть змінюватись для пошуку компромісів, тобто у кінцевому варіанті матимуть ще більш небезпечні для України, на мою думку, формулювання, то це вже дуже погано.

Фактично українська делегация запропонувала лайт-варіант вимог рашистів, через які почалася широкомасштабна агресія. Те, що рашисти зробили в Україні, ту ціну, яку Україна вже заплатила і платить, точно не відповідають тим пропозиціям, які були озвучені.

Ще раз наголошую, що без добре озброєнних ЗСУ ніякі інші гарантії нам допоможуть, а з підписанням таких позицій є враження, що про ЗСУ, які Україну і нас всіх спасли, знову забудуть.