Бала Віталій: Про помилки, які не варто робити

Вчора Володимир Зеленський, на спільній пресконференції з президентом Греції Катериною Сакелларопулу, відповідаючи на запитання журналістки телеканалу "Рада", чи буде він брати участь у саміті G-20 і чи відомо йому про участь путіна у саміті, заявив, що не слідкує за участю інших, а його особиста позиція і позиція України полягає у тому, що у випадку участі путіна у саміті, Україна не буде брати участь у саміті G-20.
Зрозуміло, що і це запитання, і відповідь на нього, були заготовлені заздалегідь, тому і надали право на перше запитання телеканалу "Рада".
Але, не зрозуміло, хто прийняв таке рішення і чому коли Зеленський говорить про себе особисто він утотожнює себе з Україною? Це, насправді не правильний і тривожний сигнал, який був озвучений публічно, бо інтереси України не завжди можуть, м'яко кажучи, співпадати з особистими інтерасами українських президентів. Українці це побачили протягом каденцій всіх президентів, починаючи з 1991 року.
Мова може йти і про ядерну зброю, яку віддали, про базування Чорноморського флоту у Криму, про олігархізацію України, про відмову від європейської інтеграції, про не належну підготовку до війни та нехтування потреб ЗСУ і це зовсім не повний перелік розбіжностей в особистих інтересах українських президентів і України.
Тому, заява про не участь України у саміті G-20, на мою думку, можливо і відповідає інтересам офісу президента, але не України. 
Спробую навести декілька очевидних аргументів.
Війна, яка є трагедією для України, водночас відкриває нові можливості Україні, завдяки неймовірному спротиву українського народу та ЗСУ, яким захоплюється весь світ.
Нові можливості, яких тосчно не було б без війни потрібно використовувати по максимуму. Деякі рішення вже були прийняті, як наприклад, надання Україні статусу асоційованого члена Європейського Союзу.
Україна не є членом клубу G-20, тому її у минулому не запрошували на саміти, на відміну від росії.
Сьогодні Україна є у центрі уваги всього світу через війну і Україна повинна бути у центрі уваги та обговорення на саміті G-20. Тому присутність України, на мою думку, там є обов'язковою, навіть, якщо український президент з якихось причин, можливо хтось йому таке порадив в ОПУ, вирішив, що він не поїде на саміт, якщо там буде путін. 
На саміті не потрібно зустрічатись з путіним, хоча всі пам'ятають, як протягом тривалого часу до 24 лютого було дуже велике бажання зустрітись з президентом рф, можливо радили ті самі, хто порадив не їхати на саміт в Індонезію.
На саміті присутність українського президента, при наявності там путіна, зведе участь президента рф до ізгоя, зробить його перебування на комфортному острові Балі дуже некомфортним. Чи може хтось в ОПУ переймається комфортном путіна?
Присутність українського президента зробить його номером один цього саміту, невже він цього не розуміє?
Присутність українського президента дасть йому навести особисті реальні, а не тільки віртуальні стосункі з всіма керівніками країн G-20, які будуть на острові Балі, що є дуже важливо для підтримки України. 
А особисті зустрічі з президентами США, Франції, главами урядів Німеччини, Великобританії, Канади і т.д., без сумніву необхідні і потрібні для УКраїни, навіть, якщо вони не потрібні президенту України, у чому якраз у мене великі сумніви.
Тому, дуже сподіваюсь, що Україна буда присутня на саміті G-20 в Індонезії на острові Балі, який відбудеться 15-16 листопада, незалежно від того буде там пристутній путін чи ні.