Блог

Сергій Магера: Сумнівна мотивація. Чому дистанційна освіта дитини може поставити хрест на допомозі ВПО від уряду?

Одна з головних тем, що турбує сьогодні багатьох переселенців – проєкт постанови Міносвіти №850, яка має на меті масово повернути дітей на очне навчання, але чомусь за допомогою “батога”. Покарання для ВПО, чиї діти не повернуться до офлайн-навчання, – скасування з 1 вересня 2024 р. матеріальної допомоги від держави. Такі собі “санкції” для своїх же громадян, які не поділяють позиції чиновників. Та наскільки це обґрунтовано, законно і взагалі морально?

0

comments4759

Сергій Магера

Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування

Маріуполець від народження і назавжди

МОН твердо хоче повернути дітей до шкіл. При цьому не маючи достатньої аналітики, щоб це якось обґрунтувати. Є тільки розмови про зниження рівня успішності, проблеми з працевлаштуванням батьків і т.д. Але чиновники забувають, що “після” не означає “внаслідок”. І ігнорують проблеми, які онлайн-навчання вирішує. Наприклад, булінгу. 

Навчання онлайн проходять сотні тисяч, до мільйона дітей. І багато з них фізично не можуть відвідувати школи через перебування на прифронтових територіях, складнощів облаштування на новому місці після переїзду тощо. А для багатьох батьків – це і цілком свідомий вибір. Для них з різних причин такий формат підходить більше. 

Чому, наприклад, ВПО з Маріуполя, які відвідували там школу, яких все влаштовувало у навчальному процесі, мають замість того, щоб продовжувати відвідувати ту ж релоковану школу в онлайн-форматі, шукати собі нову під загрозою позбавлення допомоги? А що буде з педагогічним колективом таких шкіл, будівлі яких залишилися на окупованих територіях? Поповнять статистику вже не внутрішньої, а зовнішньої міграції? А прифронтові школи, що буде з їхніми колективами? Те саме?

Вважаю, що всі ВПО – це в першу чергу люди, що постраждали внаслідок воєнних дій. Вони вже опинилися в дуже скрутному становищі. І ставити їхні сімейні пріоритети чи бюджети в залежність від сумнівних вимог, не підкріплених жодною нормальною експертизою – просто злочинно. До того ж ще й незаконно, адже запропоновані Міносвіти штрафи порушують Закон України “Про освіту”, який гарантує право вибору місця навчання батькам дитини.

Якщо Міносвіти хоче ширшого повернення до очного навчання – це мають бути позитивні стимули. Потрібно мотивувати батьків заохоченнями, в тому числі матеріальними, вести розʼяснювальну роботу. А не карати штрафами. Однак чомусь між позитивним підкріпленням і покараннями наші чиновники воліють постійно обирати друге.

Батьки та діти мають самостійно обирати школу і форму навчання. Жодних покарань за це бути просто не може, особливо грошових. Та ще й для кого – для однієї з найменш захищених соціальних верств. Завдання міністерства освіти – забезпечити нормальний навчальний процес за будь-якої форми навчання, а не гнати всіх примусово туди, куди їм зручніше. Сподіваюся, що проєкт постанови так і залишиться проєктом, і не буде прийнятий.



comments

Новости партнеров

comments

Другие материалы автора


Новости

Подписывайтесь на уведомления, чтобы быть в курсе последних новостей!