Сергій Магера: "Звільнення" від цивілізації: дві ключові проблеми руйнувань, які вчиняє росія

Тільки на демонтаж і перевезення відходів від руйнувань потрібно близько 6 млрд доларів. Але робити це все доведеться, особливо якщо ми хочемо їх не просто складати на полігонах, отруюючи нашу землю, а переробляти. Отримана сировина може використовуватися для будівництва доріг, вироблення будівельної продукції тощо.

Наявних в країні потужностей, що могли б займатися переробкою, абсолютно недостатньо для того, щоб ефективно подолати наслідки вже наявних руйнувань. Не кажучи вже про майбутні - адже війна триває. Що потрібно від держави? Краща регламентація таких робіт, адже до повномасштабної війни Україна, а відповідно і її законодавство, з такими викликами не зустрічалися і готовими до них не були.

Треба вдосконалювати роботи зі збору, сортування та власне перероблення будівельного сміття. Адже залишки руйнувань можуть нести в собі велику кількість небезпечних речовин - від азбесту до ртуті. Також маємо активніше залучати технології й кошти Заходу - без цього в нас точно нічого не вийде. Та враховуючи, що програма перероблення будсміття має стати частиною “зеленого відновлення” України - всі шанси отримати значну підтримку в нас є.

Що стосується відбудови, то це проблема вже не на десятки, а на сотні мільярдів доларів. Та як би не було складно, головним принципом має бути “build back better” - відбудовувати краще, ніж було. Нові рішення, нова логіка, нові принципи. Відбудова має бути передусім зеленою - тобто із залученням енергоефективних технологій та безпечних для довкілля та людей матеріалів.

Жодне з цих завдань без міжнародної підтримки не реалізуємо. Занадто великі руйнування країні та неймовірне виснаження економіці вчинила війна. Без інвестицій, без цільової допомоги, особливо довгострокової, питання подолання наслідків війни може затягнутися на десятиліття. І задача держави - робити максимум вже зараз, не чекаючи настання мирних днів. Шукати рішення, а не виправдання.