Блог

Сергій Магера: Нові кліматичні виклики. Чому підготовка до наслідків глобального потепління має стати одним з пріоритетів України

2024 рік став найспекотнішим в історії Європи, а до цього ним був 2023. Планета нагрівається — ми вже живемо у новій кліматичній реальності, і вона вимагає швидкої реакції. Повені, тривалі періоди теплового стресу, різкі перепади температур, скорочення морозного сезону — все це не прогнози на майбутнє, а факти, з якими стикнулися світ, а особливо Європа впродовж останнього року. Очікування на 2025 рік залишаються тривожними: навіть якщо температурні рекорди не буде побито, загальний тренд до потепління зберігається.

0

comments4141

Сергій Магера

Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування

Маріуполець від народження і назавжди

За даними європейської Служби зміни клімату «Коперник» (C3S), Європа нагрівається швидше за інші континенти. Це створює виклики не лише для довкілля, а й для економік, систем охорони здоров’я, інфраструктури, продовольчої безпеки. Усе частіше зміна клімату означає не лише абстрактну глобальну загрозу, а цілком конкретну — для життя людей у конкретних містах і регіонах. І саме тому вже понад 51% європейських міст мають власні плани адаптації до кліматичних змін. Це не тренд чи мода — це необхідність.

Україна також потребує системної кліматичної адаптації. Наші регіони вже стикаються з наслідками змін: сільське господарство потерпає від погодних аномалій, міста — від надмірної спеки та нестачі води, інфраструктура також страждає від екстремальних погодних умов. При цьому війна ще більше загострює вразливість — пошкоджені системи водопостачання, дамби й мости, зруйновані лісові екосистеми тощо. Не кажучи вже про мільйони ВПО, які також гостро потребують нової інфраструктури.

Особливої уваги потребують соціально вразливі категорії населення — літні люди, діти, мешканці сільської місцевості, які першими відчувають наслідки теплових хвиль чи нестачі води. Саме ці фактори слід враховувати при плануванні адаптаційних заходів. Це не лише про інфраструктуру, а й про здоров’я, освіту, доступ до послуг — тобто про якість життя у широкому розумінні.

Минулого року ми вже зробили перші кроки — стартували кілька пілотних проєктів кліматичної адаптації на рівні громад. Але цього недостатньо. Необхідна масштабна національна програма, підкріплена методичними рекомендаціями, фінансуванням і політичною волею. Розробка й впровадження планів адаптації для громад, міст, областей має стати частиною нашої стратегії відбудови й розвитку. Працювати потрібно вже зараз — не відкладаючи на «після перемоги», адже нова кліматична реальність не буде її чекати.

Кожен місяць зволікання — це зростання ризиків. Кожен градус — це не просто показник у звіті метеорологів, а реальні загрози для здоров’я, економіки, життя. І чим раніше ми почнемо адаптуватися — тим менше втрат матимемо в майбутньому.


comments

Новости партнеров

comments

Другие материалы автора


Новости

Подписывайтесь на уведомления, чтобы быть в курсе последних новостей!