Рубрики
МЕНЮ
0
Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування
Маріуполець від народження і назавжди
Чому це проблема? Результати перевірки вказують на кілька критичних недоліків:
— Нерегулярна оцінка кліматичних ризиків – відповідні дослідження проведені лише у 7 областях із 24, що ускладнює прогнозування катастроф.
— Відсутність єдиного реєстру ризиків – немає централізованої бази даних, яка б дозволяла аналізувати загрози та координувати роботу державних структур.
— Застарілі системи попередження – більшість із них базуються на історичних даних і не враховують сучасні кліматичні зміни. Це знижує ефективність реагування на лісові пожежі, повені та інші стихійні явища.
— Фокус на ліквідації наслідків, а не на профілактиці – Україна діє застарілими методами, в той час як міжнародні практики наголошують на запобіганні ризикам ще до їх виникнення.
Війна додає ще один вимір цієї проблеми. Внаслідок бойових дій руйнуються ліси, забруднюються водні ресурси, змінюються ґрунти, що в довгостроковій перспективі може призвести до ще більш руйнівних екологічних катастроф.
Що потрібно зробити? Звіт Рахункової палати містить конкретні рекомендації, які повинні бути реалізовані вже найближчим часом:
— Створення єдиної національної системи управління ризиками катастроф – координація між державними установами, місцевою владою та громадськістю.
— Запровадження регулярного моніторингу кліматичних змін на всій території України, а не лише у вибраних регіонах.
— Розробка та впровадження сучасних цифрових платформ для раннього попередження населення про загрози.
— Інтеграція геопросторових технологій для відображення даних про природні катастрофи в режимі реального часу.
— Завершення модернізації систем централізованого оповіщення – це критично важливо, особливо у віддалених регіонах.
— Розширення навчальних програм для громадян – люди повинні знати, як діяти у разі екстремальних погодних явищ чи інших загроз.
Рішення Комітету: що далі?
Екологічний комітет Верховної Ради зобов’язав ДСНС, Держводагентство, Мінагрополітики та Держгеокадастр продовжити роботу над рекомендаціями аудиту та відзвітувати про виконання. Міндовкілля має активізувати роботу над національною стратегією адаптації до зміни клімату та розробити чіткий план дій.
Реагувати вже запізно, потрібно діяти на випередження. Ми не можемо дозволити, щоб екологічні загрози ставали ще однією проблемою, яку доведеться ліквідовувати екстреними методами. Якщо не почати системну роботу вже зараз, наслідки можуть бути незворотними.
Новости партнеров
Другие материалы автора
Новости