Сергій Магера: Світова економічна криза: до чого тут Сорос, і що очікує на Україну?

У 2022 році 43% країн мали інфляцію більше 10%. Такий показник свідчить про сплеск інфляції у світі. В Україні вона становила 26,6%, що, безумовно, було пов’язано з війною. Зараз інфляційний бум, наче, йде на спад, але центральні банки країн продовжують досить жорстку монетарну політику, що створює певні ризики.

Економісти стверджують, що розвинені країни точково входять до керованої рецесії. Тобто економіка буде скорочуватися щонайменше до середини 2024 року. У 2023-му зростання світової економіки сповільниться до мінімального значення - 2,8%, але у 2024 трохи прискориться - до 3% (швидше, у другому півріччі). Це нормальний процес, якщо не будуть втручатися інші фактори.

Економісти у своїх дослідженнях завжди описують геополітичні чинники. Так у “Прогнозі на 2023\24 роки” “Українського інституту майбутнього” йшлося про можливі локальні війни і Тайвань як фактори, які можуть вплинуть на глобальні економічні процеси. Звісно, ніхто не очікував на війну в Ізраїлі, і навіть зараз прорахувати вплив цих подій на економіку поки неможливо. 

А от ризики глобальної війни у перспективі 5-10 років залишаються високими. Адже не забуваємо про торговельну війну США та Китаю, що триває, а також - про боротьбу за ресурси в Африці. В найближчі 1-2 роки вона має досягти свого апогею. І якщо раніше ця боротьба тривала виключно між США та Китаєм (об’єм їхніх інвестицій у континент склав близько 50 мільярдів доларів), то у 2022 році у війну дуже активно вступила росія. 

Третя Світова чи глобальна економічна криза? 

Після 2008-2009 років усіх хвилює: чи буде ще щось подібне? Дрів до ватри нещодавно докинув Джордж Сорос, а точніше - його син Алекс, який наразі керує батьківськими активами у 25 мільярдів доларів. Фонди Сороса згортають свою діяльність у 27 країнах по всьому світу, передусім у Європейському Союзі, пояснюючи це новою стратегією. 

Цього року 5 банків зазнали краху (серед них - Silicon Valley Bank, First Republic Bank). Але експерти пов’язують це не з початком хвилі банкрутств, а, швидше, з неякісним управлінням. За оцінками МВФ, 60% країн з низьким рівнем доходів та 25% країн, що розвиваються, мають високі ризики боргових проблем. Так Україні, щоб перекрити дефіцит бюджету у 2024 році потрібна сума в 43 мільярди доларів. Про це нещодавно заявив Міністр фінансів Сергій Марченко. А Держборг України у 2025 році перевалить за 100% ВВП, прогнозує МВФ. Тобто, до кінця цього року він зросте до 88,1% ВВП, наступного - до 98,6%, а 2025 року може сягнути пікового значення в 100,7%. І тільки потім буде знижуватися. Таку перспективу вимальовували і в нинішньому 2023 році, але наразі прогнози розтягнулися у часі. 

Насправді, ще донедавна після падіння майже на третину у 2022 році, експерти прогнозували невеличке зростання економіки України у поточному році на 3-4%. Але це було до подій в Ізраїлі. Що дійсно лякає, за словами міністра, так це неперіодичність чи

припинення фінансування України ключовими країнами-донорами, за рахунок яких, будемо чесні, економіка в нас ще тримається на плаву. Увага лідерів-партнерів зараз прикута більше до подій в Ізраїлі, до майбутніх виборів у США, а контрнаступ, що затягнувся, або зовсім відходить у тінь інформпростору, або не обіцяє закінчитись швидко та позитивно. 

В кулуарах МВФ і зустрічі Світового банку в Марракеші Марченко сказав, що геополітичний зсув і внутрішньополітичний контекст у різних країнах послаблюють готовність урядів до підтримки України. На цьому наголошує Reuters. Побоювання Сергія Марченка зрозумілі. 2 жовтня НБУ відпустив валютний курс, зробивши його більш гнучким, що мало трішки пожвавити ринок. Але 7 жовтня, за тиждень, неочікувано вибухнула війна в Ізраїлі. Світ спостерігає за ходом подій, але війна вже перейшла на новий рубіж, і коли вона закінчиться – незрозуміло. І якщо потік грошей припиниться, то при гнучкому курсі контролювати інфляцію буде все важче, і саме це може призвести до неконтрольованих економічних наслідків для країни. 

Наразі лідери країн запевняють і президента, і міністрів у подальшій підтримці. Так нещодавно у Лондоні на Ukraine Recovery Conference Європейська комісія анонсувала Ukraine Facility - програму фінансування України на 50 мільярдів євро. У ній закладено 8 мільярдів євро бюджетних гарантій для інвестицій. За словами розробників “Плану України”, лише цей крок, такі гарантії, дозволять додатково залучити від 20 мільярдів євро інших інвестицій. Документ націлений на комплексне бачення розвитку української економіки. Але сама програма розрахована на 4 роки. Тому насправді велика сума, якщо поділити її на 4, перетворюється на краплю, яка, на жаль, не посприяє суттєвому зрушенню. 

Надії на пожвавлення економіки покладають і на відновлення оборонного комплексу України. Але, знову ж таки, його відродження та початок виробництва прямо залежить від фінансування зовні.