Сергій Магера: Як в Україні згасають радянські свята

Зараз, у період повномасштабної війни, ми майже нічого святкуємо. Але вже  очевидно, що по закінченню війни календар святкових дат виглядатиме інакше. В нас точно буде свій день Перемоги, а от чи зникнуть, чи, навпаки, наберуть нового сенсу свята, які ще донедавна асоціювалися з радянським та російським минулим, - давайте поміркуємо.

Всього на рік ми маємо наразі 12 святкових днів. Це Різдвяні свята за 25 грудня та 7 січня, Новий рік, Дні Конституції, Державності та Незалежності, які припадають на літо. День захисника та захисниці України - 14 жовтня. Великдень та Трійця. А також три свята, через які й точиться щорічна полеміка в суспільстві: 1 та 9 травня, а також 8 березня. 

Насправді 1 травня із радянським союзом має набагато менше спільного, ніж нам здається. Більш спорідненого, як не дивно, має з США. Саме в Чикаго 1 травня 1886 року сотні тисяч робітників найбільших промислових центрів США вийшли на протест. Так вони вимагали запровадження 8-годинного робочого дня. Страйки були придушені владою, але згодом розгорілися з новою силою вже по всьому світу. 1989 року Паризький конгрес II Інтернаціоналу оголосив 1 травня 1890 Днем солідарності робітників усього світу. Відзначати 1 травня демонстраціями пішло саме звідти. Перше травня як день праці вперше відзначили в Австро-Угорщині, Німеччині, Данії, Іспанії, Італії, США, Франції, Швеції та Львові. Наразі день праці втрачає актуальність в усьому світі, адже виходити на страйки та демонстрації аби захищати свої права та вимагати покращення умов, можна в будь-який день року. Тому зараз, що тільки не святкують у першотравнений день: День глобальної любові, Міжнародний день соняшнику, у Франції - День конвалії, в Ізраїлі - День батька, а у Литві – День матері. 

У 2017 році Інститут національної пам’яті України запропонував скасувати 1 та 9 травня, а також 8 березня (2 травня, як другий день свята, в Україні тоді відмінили одразу ж). Але скасовувати пропонували не стільки свята, скільки вихідні дні. Тобто 9 травня залишиться Днем перемоги над нацизмом, але вихідний пропонують перенести на 8 травня, котре офіційно відзначаємо як День пам’яті та примирення. 

До речі, радянських свят, які б скасували за часів Незалежності України, не так і багато. Окрім 2 травня, це лише 7 та 8 листопада – річниці жовтневого перевороту. Сталось це ще у 1999 році. Річ у тім, що саме штучні ідеологічні свята завжди не витримують перевірки часом та відмирають першими.  Складніше з такими, які пов’язані з історією кожної окремої української родини. Наприклад 9 травня. В цей день багато хто протягом десятиріч згадував своїх  батьків, дідусів та бабусь, які загинули у роки Другої світової. 

У лютому 2023 року Київський міжнародний Інститут соціології провів опитування, яке показало, як змінилося ставлення українців до свят. Одна з ключових змін в історичній пам’яті пов’язана саме з 9 травня. До 2022 року 80%  дорослого населення сприймало День Перемоги як такий, що має особистий символізм. Але вже після 24 лютого українці стали більш категоричні. Наразі бажаючих святкувати цей день - не більше 30%. 

Ви помітили, що майже те ж саме відбулося і з 23 лютого. Велика частина українців навіть протягом перших восьми років війни продовжувала святкувати “День защитника отечества”. І мало, хто тоді згадував, що вже й вітчизна в нас інша, і українці мають свій окремий День Захисника та Захисниці. Просто чоловіки продовжували вітати одне одного, а дівчата у школах дарувати хлопцям подарунки. Складно повірити, але я знаю, що навіть сьогодні є школи, в яких продовжують вітати хлопчиків на 23 лютого з приміткою “навіщо змінювати традиції” (обговорення цього безглуздя - окрема тема, мабуть). Проте, сьогодні таких “фанатиків”, на щастя, все менше. 

Між тим, найжвавіше обговорення у суспільстві викликають сьогодні гендерні свята. Такі, як 8 березня. Саме з минулого року ставлення до Міжнародного жіночого дня сильно змінилося. Його популярність знизилася з 34% у 2021 році  до 25% у 2023 (згідно того ж самого опитування КМІС). Напередодні цьогорічного 8 березня своє опитування проводив й застосунок Дія. 1,3 млн респондентів віддали свій голос за те, щоб 8 березня залишалося вихідним днем. Активні користувачки соцмереж вкотре нагадали, що до бантиків та квітів  8 березня немає жодного відношення. Тому зберегти день, який вкотре акцентував би увагу на правах жінок, – необхідно. 

Радянські свята відживають своє й не тільки через війну та час. Річ у тім, що росте популярність суто Українських свят. І насправді - це краща природна субституція, яка тільки може трапитись. Так, наприклад, популярність Дня Незалежності України зросла серед населення майже вдвічі - з 37% до 63%. А День захисника та захисниці України зараз назвали популярним 54% населення. Тоді, як ще два роки тому - тільки 29%. Удвічі підвищилась популярність Дня Конституції. 

Вважається, що поки серед населення існує 10-15 відсотків прихильників того чи іншого свята, скасовувати його не доречно. У нас кожного разу, коли йдеться про скасування чи заборону, – це знову і знову створює чергову тему для маніпуляцій. У випадку зі святами краще підсилювати та надавати сенси саме українським святам. Не наше, якщо його не підживлювати увагою, відпаде самостійно.