Травневі загрози: з якими проблемами скоро може зіткнутися Україна і як їх уникнути
По всій видимості, Україну очікує місяць важких випробувань, перш за все, зважаючи на тривалий карантин. Стабільності країни загрожують з самих різних сторін і чи в змозі з ними впоратися влада – велике питання
Травень-2020 – це не тільки традиційні грози, які вже накрили частину України, але і серйозні загрози. Як старі, так і нові, викликані пандемією коронавіруса, карантином та кризою. Видання "Коментарі" розглянуло і кожну з цих загроз, і можливості мінімізувати ризики.
Економічні загрози в травні: наказано вижити
Економіка України, ослаблена непрофесійними діями попереднього уряду, знаходиться в предкоматозному стані через карантин. Загальносвітова біда розкрила масу проблем, щодо яких нібито й знали, але займатися ними – чи то руки не доходили, чи то розуму не вистачало.
Недостатня увага розвитку національного виробництва, завищені кредитні ставки для бізнесу, каламутні схеми на митниці і не тільки, псевдореформи, постійний переділ "потоків", тотальна корупція, фіктивний Антимонопольний комітет, перетворення на сировинний придаток, відсутність чіткої фіскальної політики... Всі ці біди, що дісталися у спадок від минулої влади, були помножені на непрофесіоналізм і відсутність будь-яких стратегій – в будь-якому напрямку – нової влади.
Ну а коронакризиса все тільки посилила. Неадекватні карантинні заходи уряду Дениса Шмигаля поставили на межу виживання сотні тисяч підприємців. А заробітчани, що повернулися додому і яких тепер ще й намагаються не випускати з України, лише додали гостроти цій "страві".
То тут, то там вже з'являються "гарячі точки" протестів. У травні ж, якщо карантин не послаблять, все це може спалахнути, як нещодавно ліс в Чорнобильській зоні.
"Україну у травні очікують, насамперед проблеми економічного характеру, пов'язані з виходом із карантину, – зазначає політолог, експерт Українського інституту політики Данило Богатирьов. – В даний момент значні сегменти економіки знаходяться в "сплячому" режимі. А от з середини травня, коли почнеться процес виходу з карантину, ми зможемо побачити масштаби проблеми. Стане зрозуміло, скільки малих і середніх підприємств будуть змушені закритися, скільки людей втратить роботу, і скільки колишніх заробітчан поповнять списки безробітних через неможливість виїхати назад за кордон".
Армія безробітних – це і є основна проблема, з якою доведеться зіткнутися в найближчі півроку, впевнений представник УІП. А безробітних в Україні, як запевняє економічний експерт, координатор громадянської ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат, з початку карантину стало більше на 15% від 16-18 мільйонів працездатного населення. І через пару тижнів, якщо влада не припинить знущатися над малим і середнім бізнесом, ми отримаємо вже 20-25-відсоткове зростання безробіття.
"Якщо не вирішити проблему в короткі терміни, наші великі міста (насамперед – Київ, Одеса і Харків) ризикують випробувати на собі навалу люмпенізованих безробітних громадян, готових працювати на чорних роботах за мінімальні гроші, жити в нічліжках, і навіть займатися криміналом, – підкреслює Данило Богатирьов. – Що ж стосується термінів виходу з карантину, то на мій погляд, сьогодні є всі ознаки того, що уряд готує суспільство до зняття левової частки обмежень з середини травня. Це зумовлено усвідомленням того, що знаходиться в нинішньому "сплячому" стані довше, ніж до 11 травня, окремі галузі української економіки просто не можуть. В іншому випадку, втрати будуть дуже великі, а масштаб вищеописаних проблем зробить їх нерозв'язними".
Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков також називає ризиком продовження карантинних заходів.
"Ми, звичайно, сподіваємося, що карантинні заходи будуть ослаблені. І що після 11 травня, а може і раніше, запрацює припинені малий бізнес та частина середнього. Але теоретично може так скластися, що після травневих свят різко підскочить рівень захворюваності. І тоді, природно, ніякого послаблення карантину не буде, – зазначає експерт. – А його продовження вдарить по національній економіці, яка і так несе істотні втрати. Зросте кількість безробітних, бідніючих людей. Все це посилить соціальну напругу, яка і так на межі".
Ще одним ризиком економіст вважає ситуацію на зовнішніх ринках.
"Коронавірус і карантин вдарили по світовій економіці. І немає гарантії, що в травні ситуація не погіршиться. Все це, так чи інакше, проектується і на Україну, – пояснює Олексій Плотніков. – Зокрема, обвалилися ціни на традиційну продукцію нашого експорту (метал, хімія і так далі). Це призведе до того, що буде ще менше відрахувань до бюджету, який і так катастрофічно недовиконується".
Експерт-міжнародник Олександр Мішин звертає увагу, що асинхронність виходу країн світу і Європи з карантину в травні 2020 року може призвести до того, що і без того складна економічна ситуація на глобальному рівні буде погіршуватися в разі появи рецидивів коронавірусної інфекції.
"Такі ризики існують, і це буде мати негативи для української економіки, що залежить від постачань продукції металургії та АПК на світовий ринок, – підкреслює Олександр Мішин. – Саме від площини міжнародної кон'юнктури на головні статті українського експорту та платоспроможності традиційних торгових партнерів у найближчі місяці і в більш віддаленій перспективі сильно буде залежати стабільність країни".
Олексій Плотніков вважає небезпечними і дуже великі надії української влади на обіцяні гроші МВФ.
"І якщо з якоїсь причини переговори зірвуться, доведеться у форс-мажорних умовах орієнтуватися на роботу без зовнішніх запозичень. Що ще більш боляче вдарить по і так значно ослабленій українській економіці", – попереджає експерт.
До речі, відповідні "закидання" МВФ вже робить. Приміром, попереджає про проблеми у відносинах з Україною, якщо влада спробує розширити можливість для звільнення директора НАБУ. Голова політради партії "Опозиційна платформа – За життя", народний депутат Віктор Медведчук також попереджає, що у МВФ і Світового банку найближчим часом можуть з'явитися нові "хотілки".
Не факт, що вони задовольнятися вже прийнятим (досить скандальним чином) і підписаним президентом законом про відкриття ринку сільгоспземлі, а також з законопроектом про банківську діяльність (відомий як "антиколомойский"), зо активно просувається, в тому числі з порушенням регламенту.
При цьому до цих пір незрозуміло, яка сума траншу, за яку українська влада так завзято, на думку ряду експертів, здає національні інтереси.
Рецепти від усіх цих викликів є. І вони давно озвучені низкою українських експертів. Потрібно якнайшвидше ослаблення карантинних заходів для підприємців – за умови дотримання ними певних санітарних норм. Потрібна потужна державна підтримка національного виробника; зниження податкового навантаження на бізнес, доступні кредити, держзамовлення виключно для вітчизняних підприємств і фірм, прозорі правила гри для всіх, так само як закон – один для всіх. Загалом, потрібно все те, до чого жодна українська влада до сьогоднішнього дня не була готова.
Соціально-політичні загрози в травні: розбрід і хитання
Останні голосування в Раді продемонстрували, що монобільшості більше немає. Фракція "Слуга народу" (СН) не в змозі самостійно набрати потрібну кількість голосів практично з жодного важливого для себе питання. Доводиться вступати у ситуативні союзи з опонентами. Розплачуючись за це якимись кулуарними "пряниками", або погрожуючи відкриттям кримінальних проваджень – благо, на багатьох є за що...
Але відцентрові настрої наростають. І картковий будиночок монобільшості обсипається все стрімкіше. Прийняття анитколомойского закону (фактично – антибанківського, якщо туди не внесуть необхідні правки), заплановане на травень, може стати тією останньою краплею.
Внутрішнє протистояння в рядах псевдомонолітної партії влади здатне вилитися в політичну кризу. А вже бажаючих розіпнути Зе-команду – черга стоїть. І з кожним днем у неї вливається все більше народу, в тому числі – представники малого і середнього бізнесу, що покладали певні надії на нову владу. Яка їх не просто не виправдала, а зразково-показово "кинула" підприємців.
"Привіти" передають і місцеві влади, протистояння яких з центром посилюється. Спроба Зеленського і Ко згорнути децентралізацію не вдалася. Зате вдалося пробити пролом в місцевих бюджетах "атикоронавірусними" заходами та секвестром держбюджету.
У противагу офіційному Києву місцеві еліти послаблюють карантин, а також допомагають вижити бізнесу. А сам бізнес, прив'язаний до певних регіонів, робить для них куди більше, ніж центральна влада. І це вже стає не дзвіночком, а дзвоном, звук якого в травні може стати особливо гучним.
За ослаблення карантину в Черкасах, де міська влада в пику постановою Кабміну дозволила відкрити перукарні, салони краси, об'єкти спортивної інфраструктури, літні майданчики закладів ресторанного господарства, магазини з продажу непродовольчих товарів, електротоварів, меблів, книжкової продукції, ринки-ярмарки, парки-сквери, поліція відкрила кримінальне провадження.
Але продовження, схоже, слідує.
Мер Дніпра Борис Філатов заявив про ослаблення карантину, давши добро відкрити, крім іншого, хімчистки, СТО, майстерні з ремонту різного обладнання, дозволивши кав'ярням і ресторанам працювати як по адресній доставці, так і з послугою "take away" – без доступу гостей до зали. Плюс – пообіцяв з 4 травня відкрити для прогулянок близько сотні зелених зон, бульварних частин вулиць, які не підпадають під заборону відвідування.
Ну і, як вирок центру: "Ми всі живемо в цьому місті. І міська влада – на боці людей, а не чиновників з Києва". Тенденція, без сумніву, буде лише наростати. Тим більше, що центр дає для цього достатньо приводів.
"Ключовими викликами травня для влади буде політична напруженість, викликана діяльністю її окремих представників. А також – бездіяльністю багатьох гілок влади в цілому. Зокрема – правоохоронної системи", – вважає експерт у сфері права і політичних технологій, керівник Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків Михайло Дяденко.
За його словами, в умовах карантину, складного соціально-економічного становища, люди очікують, що представники влади будуть знаходиться з ними по один бік.
"Тобто очікують саме того, чим намагався їх переконати Володимир Зеленський, балотуючись у президенти. Але сьогодні через скандали, пов'язані з працюючими ресторанами і відпочинком окремих депутатів партії "Слуга народу", ми бачимо, що влада точно не по одну сторону з народом, – підкреслює Михайло Дяденко. – І що її представники і близько не відчувають того, що переживає в даний момент "пересічний українець". Це, безумовно, викликає роздратування... Тож важлива позиція влади в цілому, і президента зокрема щодо цих скандалів, та повідомлень про те, що гуманітарна антикороновірусна допомога з Китаю потрапила в реалізаторську мережу за досить високими цінами".
Загрози безпеки в травні: "сакральні дати"
У цьому місяці нас чекає дві "сакральні дати", які Росія і її соратники в Україні традиційно використовують для розхитування ситуації в нашій країні.
Мова про 2 травня – річницю драматичних подій 2014-го в Одесі, коли в ході масових заворушень загинули 48 осіб і понад 250 були поранені. Більшість людей загинули в результаті пожежі в Будинку профспілок. Слідство встановило, що масові заворушення в Одесі були організовані з допомогою російських спецслужб. Противники цієї версії запевняють, що у всьому винні українські радикали.
Друга дата – 9 травня, День перемоги, який також є зручним приводом для фрагментації українського суспільства.
"Представники влади вже допускали помилки, пов'язані з певною публічною позицією щодо Дня перемоги і трагічних подій 2 травня в Одесі. Якщо будуть спірні коментарі, як вже траплялося, то ЗМІ їх рознесуть і утрирують, що створить додаткову напругу", – підкреслює Михайло Дяденко.
Служби безпеки України повідомила, що в Одесі проросійський рух "Куликове поле" планував провокацію до річниці трагедії 2 травня. Мова нібито йшла про намір поширювати в Одесі друковану агітаційну продукцію сепаратистського характеру із закликами силового захоплення державної влади та створення так званої "республіки Новоросія".
рівень безробіття в Україні зросте до 12%.