Травневі загрози: з якими проблемами скоро може зіткнутися Україна і як їх уникнути

Травень-2020 – це не тільки традиційні грози, які вже накрили частину України, але і серйозні загрози. Як старі, так і нові, викликані пандемією коронавіруса, карантином та кризою. Видання "Коментарі" розглянуло і кожну з цих загроз, і можливості мінімізувати ризики.

Економічні загрози в травні: наказано вижити

Економіка України, ослаблена непрофесійними діями попереднього уряду, знаходиться в предкоматозному стані через карантин. Загальносвітова біда розкрила масу проблем, щодо яких нібито й знали, але займатися ними – чи то руки не доходили, чи то розуму не вистачало.

Недостатня увага розвитку національного виробництва, завищені кредитні ставки для бізнесу, каламутні схеми на митниці і не тільки, псевдореформи, постійний переділ "потоків", тотальна корупція, фіктивний Антимонопольний комітет, перетворення на сировинний придаток, відсутність чіткої фіскальної політики... Всі ці біди, що дісталися у спадок від минулої влади, були помножені на непрофесіоналізм і відсутність будь-яких стратегій – в будь-якому напрямку – нової влади.

Ну а коронакризиса все тільки посилила. Неадекватні карантинні заходи уряду Дениса Шмигаля поставили на межу виживання сотні тисяч підприємців. А  заробітчани, що повернулися додому і яких тепер ще й намагаються не випускати з України, лише додали гостроти цій "страві".

То тут, то там вже з'являються "гарячі точки" протестів. У травні ж, якщо карантин не послаблять, все це може спалахнути, як нещодавно ліс в Чорнобильській зоні.

"Україну у травні очікують, насамперед проблеми економічного характеру, пов'язані з виходом із карантину, – зазначає політолог, експерт Українського інституту політики Данило Богатирьов. – В даний момент значні сегменти економіки знаходяться в "сплячому" режимі. А от з середини травня, коли почнеться процес виходу з карантину, ми зможемо побачити масштаби проблеми. Стане зрозуміло, скільки малих і середніх підприємств будуть змушені закритися, скільки людей втратить роботу, і скільки колишніх заробітчан поповнять списки безробітних через неможливість виїхати назад за кордон".

Армія безробітних – це і є основна проблема, з якою доведеться зіткнутися в найближчі півроку, впевнений представник УІП. А безробітних в Україні, як запевняє економічний експерт, координатор громадянської ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат, з початку карантину стало більше на 15% від 16-18 мільйонів працездатного населення. І через пару тижнів, якщо влада не припинить знущатися над малим і середнім бізнесом, ми отримаємо вже 20-25-відсоткове зростання безробіття.

"Якщо не вирішити проблему в короткі терміни, наші великі міста (насамперед – Київ, Одеса і Харків) ризикують випробувати на собі навалу люмпенізованих безробітних громадян, готових працювати на чорних роботах за мінімальні гроші, жити в нічліжках, і навіть займатися криміналом, – підкреслює Данило Богатирьов. – Що ж стосується термінів виходу з карантину, то на мій погляд, сьогодні є всі ознаки того, що уряд готує суспільство до зняття левової частки обмежень з середини травня. Це зумовлено усвідомленням того, що знаходиться в нинішньому "сплячому" стані довше, ніж до 11 травня, окремі галузі української економіки просто не можуть. В іншому випадку, втрати будуть дуже великі, а масштаб вищеописаних проблем зробить їх нерозв'язними".

Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков також називає ризиком продовження карантинних заходів.

"Ми, звичайно, сподіваємося, що карантинні заходи будуть ослаблені. І що після 11 травня, а може і раніше, запрацює припинені малий бізнес та частина середнього. Але теоретично може так скластися, що після травневих свят різко підскочить рівень захворюваності. І тоді, природно, ніякого послаблення карантину не буде, – зазначає експерт. – А його продовження вдарить по національній економіці, яка і так несе істотні втрати. Зросте кількість безробітних, бідніючих людей. Все це посилить соціальну напругу, яка і так на межі".

Ще одним ризиком економіст вважає ситуацію на зовнішніх ринках.

"Коронавірус і карантин вдарили по світовій економіці. І немає гарантії, що в травні ситуація не погіршиться. Все це, так чи інакше, проектується і на Україну, – пояснює Олексій Плотніков. – Зокрема, обвалилися ціни на традиційну продукцію нашого експорту (метал, хімія і так далі). Це призведе до того, що буде ще менше відрахувань до бюджету, який і так катастрофічно недовиконується".

Експерт-міжнародник Олександр Мішин звертає увагу, що асинхронність виходу країн світу і Європи з карантину в травні 2020 року може призвести до того, що і без того складна економічна ситуація на глобальному рівні буде погіршуватися в разі появи рецидивів коронавірусної інфекції.

"Такі ризики існують, і це буде мати негативи для української економіки, що залежить від постачань продукції металургії та АПК на світовий ринок, – підкреслює Олександр Мішин. – Саме від площини міжнародної кон'юнктури на головні статті українського експорту та платоспроможності традиційних торгових партнерів у найближчі місяці і в більш віддаленій перспективі сильно буде залежати стабільність країни".

Олексій Плотніков вважає небезпечними і дуже великі надії української влади на обіцяні гроші МВФ.

"І якщо з якоїсь причини переговори зірвуться, доведеться у форс-мажорних умовах орієнтуватися на роботу без зовнішніх запозичень. Що ще більш боляче вдарить по і так значно ослабленій українській економіці", – попереджає експерт.

До речі, відповідні "закидання" МВФ вже робить. Приміром, попереджає про проблеми у відносинах з Україною, якщо влада спробує розширити можливість для звільнення директора НАБУ. Голова політради партії "Опозиційна платформа – За життя", народний депутат Віктор Медведчук також попереджає, що у МВФ і Світового банку найближчим часом можуть з'явитися нові "хотілки".

Не факт, що вони задовольнятися вже прийнятим (досить скандальним чином) і підписаним президентом законом про відкриття ринку сільгоспземлі, а також з законопроектом про банківську діяльність (відомий як "антиколомойский"), зо активно просувається, в тому числі з порушенням регламенту.

При цьому до цих пір незрозуміло, яка сума траншу, за яку українська влада так завзято, на думку ряду експертів, здає національні інтереси.

Рецепти від усіх цих викликів є. І вони давно озвучені низкою українських експертів. Потрібно якнайшвидше ослаблення карантинних заходів для підприємців – за умови дотримання ними певних санітарних норм. Потрібна потужна державна підтримка національного виробника; зниження податкового навантаження на бізнес, доступні кредити, держзамовлення виключно для вітчизняних підприємств і фірм, прозорі правила гри для всіх, так само як закон – один для всіх. Загалом, потрібно все те, до чого жодна українська влада до сьогоднішнього дня не була готова.

Соціально-політичні загрози в травні: розбрід і хитання

Останні голосування в Раді продемонстрували, що монобільшості більше немає. Фракція "Слуга народу" (СН) не в змозі самостійно набрати потрібну кількість голосів практично з жодного важливого для себе питання. Доводиться вступати у ситуативні союзи з опонентами. Розплачуючись за це якимись кулуарними "пряниками", або погрожуючи відкриттям кримінальних проваджень – благо, на багатьох є за що...

Але відцентрові настрої наростають. І картковий будиночок монобільшості обсипається все стрімкіше. Прийняття анитколомойского закону (фактично – антибанківського, якщо туди не внесуть необхідні правки), заплановане на травень, може стати тією останньою краплею.

Внутрішнє протистояння в рядах псевдомонолітної партії влади здатне вилитися в політичну кризу. А вже бажаючих розіпнути Зе-команду – черга стоїть. І з кожним днем у неї вливається все більше народу, в тому числі – представники малого і середнього бізнесу, що покладали певні надії на нову владу. Яка їх не просто не виправдала, а зразково-показово "кинула" підприємців.

"Привіти" передають і місцеві влади, протистояння яких з центром посилюється. Спроба Зеленського і Ко згорнути децентралізацію не вдалася. Зате вдалося пробити пролом в місцевих бюджетах "атикоронавірусними" заходами та секвестром держбюджету.

У противагу офіційному Києву місцеві еліти послаблюють карантин, а також допомагають вижити бізнесу. А сам бізнес, прив'язаний до певних регіонів, робить для них куди більше, ніж центральна влада. І це вже стає не дзвіночком, а дзвоном, звук якого в травні може стати особливо гучним.

За ослаблення карантину в Черкасах, де міська влада в пику постановою Кабміну дозволила відкрити перукарні, салони краси, об'єкти спортивної інфраструктури, літні майданчики закладів ресторанного господарства, магазини з продажу непродовольчих товарів, електротоварів, меблів, книжкової продукції, ринки-ярмарки, парки-сквери, поліція відкрила кримінальне провадження.

Але продовження, схоже, слідує.

Мер Дніпра Борис Філатов заявив про ослаблення карантину, давши добро відкрити, крім іншого, хімчистки, СТО, майстерні з ремонту різного обладнання, дозволивши кав'ярням і ресторанам працювати як по адресній доставці, так і з послугою "take away" – без доступу гостей до зали. Плюс – пообіцяв з 4 травня відкрити для прогулянок близько сотні зелених зон, бульварних частин вулиць, які не підпадають під заборону відвідування.

Ну і, як вирок центру: "Ми всі живемо в цьому місті. І міська влада – на боці людей, а не чиновників з Києва". Тенденція, без сумніву, буде лише наростати. Тим більше, що центр дає для цього достатньо приводів.

"Ключовими викликами травня для влади буде політична напруженість, викликана діяльністю її окремих представників. А також – бездіяльністю багатьох гілок влади в цілому. Зокрема – правоохоронної системи", – вважає експерт у сфері права і політичних технологій, керівник Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків Михайло Дяденко.

За його словами, в умовах карантину, складного соціально-економічного становища, люди очікують, що представники влади будуть знаходиться з ними по один бік.

"Тобто очікують саме того, чим намагався їх переконати Володимир Зеленський, балотуючись у президенти. Але сьогодні через скандали, пов'язані з працюючими ресторанами і відпочинком окремих депутатів партії "Слуга народу", ми бачимо, що влада точно не по одну сторону з народом, – підкреслює Михайло Дяденко. – І що її представники і близько не відчувають того, що переживає в даний момент "пересічний українець". Це, безумовно, викликає роздратування... Тож важлива позиція влади в цілому, і президента зокрема щодо цих скандалів, та повідомлень про те, що гуманітарна антикороновірусна допомога з Китаю потрапила в реалізаторську мережу за досить високими цінами".

Загрози безпеки в травні: "сакральні дати"

У цьому місяці нас чекає дві "сакральні дати", які Росія і її соратники в Україні традиційно використовують для розхитування ситуації в нашій країні.

Мова про 2 травня – річницю драматичних подій 2014-го в Одесі, коли в ході масових заворушень загинули 48 осіб і понад 250 були поранені. Більшість людей загинули в результаті пожежі в Будинку профспілок. Слідство встановило, що масові заворушення в Одесі були організовані з допомогою російських спецслужб. Противники цієї версії запевняють, що у всьому винні українські радикали.

Друга дата – 9 травня, День перемоги, який також є зручним приводом для фрагментації українського суспільства.

"Представники влади вже допускали помилки, пов'язані з певною публічною позицією щодо Дня перемоги і трагічних подій 2 травня в Одесі. Якщо будуть спірні коментарі, як вже траплялося, то ЗМІ їх рознесуть і утрирують, що створить додаткову напругу", – підкреслює Михайло Дяденко.

Служби безпеки України повідомила, що в Одесі проросійський рух "Куликове поле" планував провокацію до річниці трагедії 2 травня. Мова нібито йшла про намір поширювати в Одесі друковану агітаційну продукцію сепаратистського характеру із закликами силового захоплення державної влади та створення так званої "республіки Новоросія".

Для забезпечення публічної безпеки в Перлині біля моря залучені поліція, Нацгвардія, і Держслужба з надзвичайних ситуацій. Є шанс, що цього разу не без допомоги карантину вдасться уникнути традиційних провокацій.

"У зв'язку зі світовою пандемією коронавіруса, значна частина повсякденного життя планети (наскільки це можливо) вимушено перейшла в онлайн. Це стосується питань міжособистісного спілкування, політики, економіки, дипломатії і навіть конфліктів, – зазначає колишній працівник СБУ і консультант Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки оборони Іван Ступак. – Святкування Першого травня, як і Дня Перемоги у 2020 вперше в історії проходить онлайн. І це, ймовірно, найбільш спокійні святкування в історії післямайданної України. Сакральні для російської пропагандистської машини дати "2 травня" – річниця драматичних подій 2014-го в Одесі і День Перемоги – традиційно використовувалися для планомірного і агресивного накручування України на різьблення російських сил. Однак пандемія коронавіруса, превентивні дії правоохоронців, досить жорсткі карантинні заходи, щедро присмачені суттєвими штрафами за їх порушення, змусять навіть найбільш проросійськи налаштованих жителів України, залишитися вдома і спілкуватися виключно зі своїм телевізором або комп'ютером".

Окремо Іван Ступак зазначає превентивну роботу правоохоронних органів.

"Напередодні травневих свят СБУ відрапортувала про блокування в українському сегменті мережі Інтернет близько 2 тис. інтернет-спільнот, де поширювалися різноманітні пропагандистські матеріали, з загальною аудиторією в 900 тисяч користувачів, – нагадує експерт. – Крім того, МВС приготувався жорстко реагувати на всі випадки масового скупчення людей на вулицях, парках, скверах (незалежно від політичного забарвлення) і застосовувати до порушників штрафи за порушення правил карантину (до 34 тисяч гривень)... Зрозуміло, що українські телеканали, які належать Віктору Медведчуку або входять в орбіту інших представників політичної партії ОПЗЖ, будуть здійснювати трансляції ТВ-контенту в традиціях червоного мезозою: старі фільми, концерти в стилі пізнього СРСР, марафони, ходи "Безсмертного полку"... І тут важливо, щоб українська влада чітко стежили за контентом в телевізорі, а також в мережі Інтернет, і приймали відповідні заходи для того, щоб українські "мізки", в черговий раз не пропустили через жорстку тертку російської пропаганди".

Олександр Мішин згоден з тим, що є загроза нарощування інформаційних компаній антиукраїнського змісту, приурочених до 9 травня.

"Тут немає нічого принципово нового, і можна очікувати різних провокацій і вкидань з використанням вже класичних тем неонацистської загрози, інсценування негативних інформаційних приводів з участю представників патріотичних організацій, спекуляцій на проблематиці переписування історії Другої світової війни та спотворення історичної пам'яті, – підкреслює експерт-міжнародник. – З одного боку, це потрібно для того, щоб в черговий раз звинуватити керівництво України у проведенні "фашистської" політики по відношенню до ОРДЛО і Криму, щоб таким чином перекласти відповідальність за погіршення гуманітарної ситуації на даних окупованих Росією територіях. З іншого боку, проблематика історичної пам'яті – це частина президентської передвиборної компанії в Польщі, і значить Москва може знову в негативному ключі для України підняти тему ролі УПА в боротьбі з Третім Рейхом, щоб дестабілізувати україно-польські відносини. До того ж, зараз гостро стоїть питання повернення українських трудових мігрантів в країни ЄС, у тому числі і в Польщі, і ця проблема теж може нести слабо передбачувані дестабілізуючі ефекти".

У питанні річниці 9 травня важливо зберігати здатність розрізняти провокації і фейки Кремля, щоб не затьмарювати і не політизувати це свято, впевнений Олександр Мішин.

Зовнішні загрози в травні: Росія продовжує тиск

Коронавірус і криза, на жаль, не послабили хватку РФ на українському напрямку. Країна-агресор продовжує демонстративні обстріл і рос-паспортизацію на Донбасі, обмеживши доступ представників СММ ОБСЄ на окуповані території. При цьому Москва знущально пропонує послабити, а то й скасувати санкції. Відповідні заяви раз за разом звучать з вуст офіційних представників Росії на різних міжнародних майданчиках. А нещодавно подібним "розродився" і брюссельський аналітичний центр Міжнародна кризова група (ICG). В поданому ним звіті країнам Заходу рекомендується почати з Росією новий діалог про безпеку в Європі, а Євросоюзу – зробити політику санкцій до РФ більш гнучкою.

30 квітня відбулися відео переговори глав МЗС країн нормандського формату – України, Росії, Німеччини, Франції. Зрушень як не було, так і немає...

Кризовий керуючий, експерт з питань ОРДЛО Руслан Ригованов, коментуючи можливі травневі ризики, зазначає: "У процесі переговорів по Донбасу, чи то Мінський процес, або нормандський формат, головна загроза – це бажання РФ отримати максимум, без відповідальності за свої дії. Весь переговорний процес можна описати фразою "домовилися домовлятися". ЄС, особливо у зв'язку з карантином і рецесією економіки, думає більше про добробут своїх виборців. А значить Москві не особливо доводиться напружуватися".

Основним ризиком для України є затягування переговорного процесу, вважає Руслан Ригованов. Що за фактом і сталося.

"Страх істеблішменту України називати речі своїми іменами (військовополонених – військовополоненими, війну – війною, агресора – агресором) дозволяє переговірникам Москви і терористичних формувань ОРДЛО продавлювати свій порядок денний, підвищувати вимоги до України, – каже експерт. – Причому вони не соромляться використовувати міжнародні важелі тиску... Між тим, економіка Сходу фактично продовжує руйнуватися, а відкриті екологічні проблеми можуть сформувати зону екологічної катастрофи".

Проблема російської агресії проти України нікуди не зникає. І це – обтяжуючий фактор, що вимагає постійного контролю та міжнародної підтримки країн-партнерів України, впевнений експерт-міжнародник Олександр Мішин.

"Росія і далі буде робити кроки, щоб розколоти консенсус країн Заходу в питанні безумовної підтримки України. Під виглядом антикризових заходів в умовах посткоронавірусного перезапуску економік буде підніматися тема пом'якшення міжнародних артиросійських санкцій з метою розширення доступу компаній країн Заходу на ринок РФ, – підкреслює Олександр Мішин. – Для української дипломатії важливим завданням буде налагодження діалогу з Китаєм як державою, що нарощує вагу на міжнародній арені. Пекін досить сильно допоміг Україні в боротьбі з коронавірусом. Хоча є повідомлення, що не все гладко з якістю китайських поставок, тим не менш, залежність від КНР зростає. І це змінює силовий баланс у трикутнику "Захід-Україна-Китай". А сама зовнішня політика України ускладнюється на концептуальному рівні".

На думку Олександра Мішина, мінімізувати зазначені ризики можна наступним чином: "У випадку з пандемією і виходом з неї необхідно підтримувати дуже тісну координацію з країнами-основними партнерами з усіх питань, в тому числі по темі синхронізації відкриття кордонів. І, звичайно, не можна допустити, щоб тема антиросійських санкцій була прив'язана до проблеми боротьби з негативними економічними наслідками коронавирусной пандемії".

Як раніше повідомляли "Коментарі", за прогнозами Нацбанку, рівень безробіття в Україні зросте до 12%.

Читайте Comments.ua в Google News