Алексей Буряченко: Інвестору з ОАЕ не дали зайти в Україну

Пам’ятаєте, ще буквально нещодавно ми з вами говорили про значне зростання рівня культури у сфері азартних ігор в Україні (https://comments.ua/ua/blog/kultura-u-sferi-azartnih-igor-guchni-slova-chi-visoki-standarti-do-yakih-potribno-pragnuti-2756.html), про адаптацію до війни, про створений КРАІЛ привабливий інвестиційний клімат (https://comments.ua/ua/blog/maksimum-nadhodzhen-efektivniy-rik-dlya-legalnogo-gemblingu-2717.html ), в тому числі для іноземних інвесторів, навіть під час війни... На превеликий жаль зараз усі надбання, які усі справжні державники, стейкхолдели і лобісти легального та прозорого гемблінгу, досягли за декілька років легалізації, податковий комітет ВРУ, на чолі з Гетманцевим, поставив під критичну загрозу.

Так, нещодавно ЗМІ пройшла надзвичайно негативна новина, що податковий комітет ВРУ готовий ліквідувати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Нагадаю, що КРАІЛ — це центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей. Іншими словами, це державний регулятор, який відповідально та законно модерує легальний гемблінг та відчайдушно, за допомогою наших правоохоронців, бореться з незаконним, тіньовим гральним ринком, в тому числі “лотерейниками” з 90-х і особливо з тими хто так чи інакше має сліди представників держави агресора. Інтерес в цьому КРАІЛ прямий і дуже простий, чим більше буде легального грального бізнесу в країні, тим більше він зможе заробляти для держави, а відповідно і на своє утримання, показуючи суспільству свою корисність. При чому корисність для всіх і для гравців, і для інвесторів, і для держави, звичайно, для суспільства в цілому.

Я так радів, що, ніби, зрушилось з “мертвої точки” питання  по затвердження Порядку функціонування Державної системи онлайн-моніторингу, який  визначає правила функціонування та експлуатації, перелік користувачів та обсяг прав доступу для різних користувачів ДСОМ, а також порядок її взаємодії з організаторами азартних ігор та КРАІЛ, а тут таке... Я розумію, що КРАІЛ, це не “курка яка несе золоті яйця”, а просто ефективно працюючий регулятор, але якщо подивитись на сухі цифри, то, і дійсно, зараз, під час війни, дуже мало який державний регулятор може похизуватися такими результатами роботи, як КРАІЛ. Нагадаю, що на своїй фейсбук-сторінці Іван Рудий, це голова КРАІЛ, написав коротке, але дуже ємке повідомлення: “За рік КРАІЛ видала 1505 ліцензій. План із надходжень до бюджету виконано на 117%. Станом на початок грудня це -- 1 871 458 340 грн!”.

Що у когось є запитання, чи тільки у мене. Державний регулятор, який за наслідками своєї роботи, приносить державі прибутки, розвиває сферу легального гемблінгу  і активно та принципово бореться з нелегалами та “лотерейниками”, підпадає під категорію, за словами Гетманцева, “неефективної структури” та “помилки, яку потрібно виправляти”? Ви серйозно???

І в цьому контексті хочеться знову згадати ємку та доречну цитату від Івана Рудого: “Може ми нарешті у 2024-му ухвалимо закон про лотереї? Бо якось воно дивно. Усі знають, що лотереї на ринку є, але вголос про них ніхто не говорить. І виходить так, що старі правила для лотерей вже не діють, а нових просто не існує. Цікаво, кому вигідний такий законодавчий вакуум?”.  Відповіді на ці риторичні запитання очевидні, вірно... І, як бачимо, люди, які хочуть збільшити по часу період “мутної води” вирішили остаточно “закрити рота” правдорубам з КРАІЛ. Адже, абсолютно очевидно, що допоки щось створять на заміну КРАІЛ, іде мова про якусь “агенцію”, допоки проведуть відповідні реєстраційно-організаційні заходи, допоки Мінцифра з нуля почне аналізувати нову для себе царину і знаходити вірні алгоритми рішень, пройде багато часу, який не чисті на руку ділки із задоволенням використають у свої корисних цілях і, думаю, державних пріоритетів серед цих цілей точно немає.

І не подумайте, я нічого не маю проти Мінцифри, і завжди виступав тільки за повну цифровізацію процесів, оскільки це збільшує їх ефективність, але під час формування та реалізації будь-яких політик спочатку робиться аналіз поточної ситуації і уже враховуючи реальний стан речей напрацьовується нове рішення. Але це рішення, зазвичай і як правило, враховує усе найкраще, що вдалося досягти раніше! Це і називається у сучасній західній практиці — політика розумності.

Враховуючи вищевикладене, нормальним було б врахувати досягнення КРАІЛ і поточні нормативні проблеми галузі, наприклад не прийняття ВРУ у другому читанні  змін до Податкового кодексу України, давно обіцяний законопроект     № 2713-д та поєднати із ініціативами від Мінцифри по максимальні цифровізації процесів. Адже, не всі процеси можна і вартує цифровізувати, а от симбіоз двох успішних підходів принесли б галузі та усім стейкхолдерам максимальну кількість користі. А наразі, як казав класик української політики, “маємо те що маємо”, те що ефективно працює не цінуємо, а як зробити краще напрацьовуємо “серцем” і “по-ходу”.

І тепер “вишенька на торті”. Що насправді зробили Гетманцев і Ко? Вони вбили інвестицію компанії з Арабських Еміратів, вчергове атакувавши КРАІЛ та індустрію. А вбили вони, за інсайдерськими даними, купівлю готелів «Козацький» та «Україна» компаніями з ОАЕ, і у такий спосіб перекрили інвестування на мільярди гривень в Україну під час війни. Тут йдеться не лише про купівлю готелю, а про створення в новому п’ятизірковому готелі казино і про розвиток індустрії з погляду кількості гральних закладів, які могли б бути привабливими для гравців, особливо в післявоєнний період. Це була б справжня світова якість безпосередньо на ринку гемблінгу, а не лише на ринку готелів.

Нестабільність, яку породила неадекватна нормативна політика зі сторони відповідного комітету ВРУ уже зараз, на наших очах, починає нести в собі критично негативні наслідки для всієї галузі. Так, З 15 квітня 2024 року ліцензійний бренд Vulkan Casino завершує діяльність в Україні. ТОВ «КОНКУЕРОР», який оперував на домені vulkancasino.ua, подав заяву до КРАІЛ, у якій повідомив про намір вийти з ринку азартних ігор і висловив бажання не продовжувати дію ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі інтернет (видана 15.04.2021 року за Рішенням про видачу ліцензії № 141 від 07.04.2021 року).

Одна з головних причин закриття – невідповідність витрачених зусиль і бізнес-результатів.

Високе податкове навантаження, недоопрацьовані профільні закони для гральної індустрії і постійне збільшення вимог до представників грального бізнесу не дають можливості вести бізнес ефективно, стабільно та з перспективою розвитку на майбутнє.

От вам і конкретний приклад вимушеного рішення одного із учасників легального та прозорого ринку. Прозорості мало! Потрібно щоб суб’єктів грального бізнесу, не тільки “доїли”, як це робить Гетманцев і Ко, а спілкувалися і чули про проблеми галузі, тим паче їх вирішення у безпосередній компетенції, не КРАІЛ, а саме податкового комітету ВРУ, який сам Гетманцев і очолює... Але, мабуть, на це немає “політичної волі”, або на це є ще якісь вагомі причини.

І на завершення. Якщо подібні негативні тенденції будуть масштабовані на всю сферу грального бізнесу, ми ризикуємо просто втратити той сучасний кластер економіки який, навіть під час війни, продемонстрував своє стале зростання.

А на які зовнішні інвестиції, враховуючи вищевикладене, ми можемо розраховувати? Бортанути міжнародного інвестора з ОАЕ і мати надію, що хтось в такій непрогнозованій “системі координат” захоче мати з нами справу? Запитань більше, а ніж відповідей. Але запитання ці в суспільстві потрібно підіймати, а не замовчувати. Ми зараз так багато публічно говоримо про економіку і необхідність її відновлювати, оскільки саме вона дозоляє нам ефективно протистояти ворогу, а іншою рукою знищуємо без зрозумілої мотивації цілий успішний кластер економіки та відлякуємо іноземних інвесторів, які погодились до нас зайти навіть під час війни. Геніально, продовжуємо в тому ж дусі...

А якщо серйозно, то за наші досягнення у сфері легального гемблінгу потрібно боротися. Адже, руйнувати набагато легше, аніж будувати. Якщо проблеми не замовчувати, а шукати конструктивне рішення, не маленькій групі людей з ВРУ, а враховуючи думки усіх стейкхолдерів, то таких відвертих ляпів буде значно-значно менше, а якість прийнятих стратегічних, державницьких та управлінських рішень буде постійно тільки збільшуватись.