Бондарєв Костянтин: Захист права на тепло: чому держава не повинна обмежувати доступ людей до дров

Зокрема, одна з таких – кримінальна відповідальність зберігання дров в домогосподарствах без дозвільних документів. Насправді, така ініціатива не витримує жодної критики. Ми живемо у воєнний час, коли економічне становище в країні складне, проблеми в енергетиці заставляють людей шукати альтернативні джерела обігріву взимку. Зростання цін на електроенергію також зумовлю наших громадян шукати більш дешевші способи обігріти себе в зимовий період. 

Заборона на зберігання дров та збільшення штрафів вдарить найперше по малозабезпечених родинах, пенсіонерах та інших вразливих верствах населення, для яких економічні труднощі вже стали постійною реальністю. Купівля дров на зиму зазвичай дозволяє домогосподарствам заощадити. Тим більше, що уряд відмовляється підвищувати заробітну платню вчителям, медикам.

Особливо в умовах зростаючої інфляції та падіння реальних доходів українських громадян така ініціатива є додатковим фінансовим тягарем. Це може призвести до того, що багатьом родинам доведеться обирати між оплатою інших нагальних потреб і опаленням, що ставить під загрозу їхній добробут і здоров'я. 

У новому законі було збільшено штрафи щодо незаконного обігу деревини, а саме зберігання деревини без документів. Нібито така ініціатива мала покликати зменшити незаконну вирубку лісу. На ділі вийшло зовсім по-іншому, це дало змогу правоохоронцям приходити до звичайних громадян та штрафувати за зберігання дров для опалення будинку. Наразі існують всі законні підстави боротися з незаконною вирубкою лісу. Головне, щоб було бажання. Якщо подивитися новоприйнятий закон,  то складається враження, що домогосподарства, які опалюють будинки дровами - це найбільше зло. Але це точно не так, корінь зла сидить в іншому. Більше того, публічно влада сама закликає готуватися до зими самостійно, так як через російські обстріли енергетичної інфраструктури забезпечити всіх українців теплом може бути важкою задачею.

Замість того, щоб обмежувати доступ людей до дров як до основного джерела тепла, влада могла б зосередитися на підтримці громадян у пошуку ефективних і безпечних способів опалення. Важливо розробити програми підтримки для малозабезпечених родин, полегшити доступ до альтернативних джерел тепла.

Заборона на зберігання дров не лише не вирішує заявлені проблеми, але й створює нові перешкоди для населення, яке і так змушене пристосовуватися до непростих умов війни. У довгостроковій перспективі така політика підриває довіру громадян до влади, залишаючи їх без підтримки у ключовому питанні — забезпеченні базових умов для життя. В час війни потрібно думати над єдністю в суспільстві та допомагати власним громадянам. Проте з такими безглуздими ініціативами ми втрачаємо цю єдність, яка нам дуже необхідна.