Рубрики
МЕНЮ
Максим Иванов
Інформаційний фон всього поточного тижня в Україні частково був заданий ще минулої неділі. 1 грудня, близько 17:00 на столичному перехресті вулиць Льва Толстого та Тарасівської двоє хлопців обстріляли автомобіль, на задньому сидінні якого сиділа жінка з дитиною. Повідомляється, що злочинці нібито стріляли у водія, проте потрапили в 3-річного хлопчика. Згодом він помер в кареті швидкої допомоги.
Передбачається, що мішенню кілерів була не маленька дитина, а її батько — депутат Київської обласної ради В'ячеслав Соболєв.
За підозрою у вбивстві було затримано двох молодих людей — громадян України віком 18 та 19 років. Їм повідомили про підозру у вчиненні замаху на депутата і вбивство його сина. Відомо, що обидва підозрюваних — Андрій Лаврега і Олексій Семенов — воювали в рядах УДА. У середу, 4 грудня, обидва були відправлені під арешт на два місяці без права внесення застави.
У вівторок, 3 грудня, народні депутати 250-ма голосами прийняли законопроект №2116 про реформу Державного бюро розслідувань який передбачає перезавантаження керівництва органу, а також дозволяє слідчим Генпрокуратури, які займалися справами Майдану, перейти без конкурсу в ДБР.
У законопроекті наголошується, що ДБР буде не центральним органом виконавчої влади, а державним правоохоронним органом. Крім того, тепер директор Бюро сам призначає собі трьох заступників і визначає їх обов'язки.
У той самий день нардепи проголосували за припинення повноважень директора Держбюро розслідувань Романа Труби. Повноваження Труби припиняться після вступу в силу закону про реформу ДБР. Крім того, припиняться повноваження і його першого заступника. Згідно з ухваленим рішенням, протягом 5 днів глава держави повинен буде призначити в.о. директора відомства. У свою чергу, парламент протягом 30 днів повинен буде визначитися зі своїми представниками в конкурсній комісії, яка проведе відбір на посаду директора ДБР.
Основна ідея президентського законопроекту була в тому, щоб підвищити незалежність Державного бюро розслідувань. Про це кореспонденту видання "Коментарі" розповів народний депутат, голова комітету Ради з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський.
Минулого тижня в Одесі відбулася одна з найтрагічніших подій року, що минає. Близько 10 ранку в будівлі місцевого коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу на вул. Троїцької сталося загоряння. За інформацією пожежників, полум'я почало поширюватися на 3-му поверсі шестиповерхівки і в цілому охопило площу в 1000 квадратних метрів.
Людей, що знаходилися усередині будівлі, спробували евакуювати, але багато з них опинилися у вогняній пастці. За відомостями очевидців, дехто, щоб врятуватися, змушений був вистрибувати з вікон.
Врятуватися вдалося не всім. До сьогоднішнього дня число загиблих під час пожежі в коледжі досягло 10 осіб. Всього внаслідок трагедії постраждало 30 людей, 9 з яких госпіталізували. При цьому рятувальники продовжують розбирати завали і не виключено, що будуть знаходити нових жертв.
Пожежа в одеському коледжі могла статися через поламаний подовжувач. Таку можливу версію озвучив голова Одеської облдержадміністрації Максим Куций.
Наказом президента Володимира Зеленського 8 грудня в Україні призначено днем жалоби з метою вшанування пам'яті про загиблих в масштабній пожежі в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу.
У середу, 4 грудня, Верховна Рада в другому читанні прийняла зміни в закон "Про ринок електричної енергії". Зокрема, в документі передбачена правка, якою фактично дозволено імпорт електроенергії з РФ.
У документі передбачена правка голови комітету з енергетики і ЖКГ Андрія Геруса, згідно з якою "Забороняється продаж та/або постачання електричної енергії, що імпортується з Російської Федерації, за двосторонніми договорами та на середньодобовому ринку. Щоб уникнути надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України Кабінет Міністрів має право скасовувати заборону, встановлену абзацом першим цієї частини, визначивши термін поновлення дії такої заборони". Саме вона викликала чимало суперечок. Ряд депутатів вважають, що ця норма дозволяє експортувати російську електроенергію через Білорусь.
Невидимою ниткою крізь всі інші події цього тижня пройшло очікування українцями (та не тільки) зустрічі Володимира Зеленського та Володимира Путіна в нормандському форматі у Парижі 9 грудня. Зрозуміло, численні політики, журналісти і експерти не могли пройти повз цю тему і не поділитися очікуваннями. Про деякі з них дізнався портал "Коментарі".
Так, політолог Олег Гнатюк впевнений: в даний час мета Росії – робити так, щоб в гонитві за миром Україна йшла на непопулярні для себе і українського суспільства кроки і компроміси. Як приклад – можлива імплементація "формули Штанмайєра".
Кандидат політичних наук, політолог Ігор Петренко вважає питання врегулювання конфлікту на Донбасі досить контроверсійним для суспільства, зокрема – через значну політизацію теми і використання її в інтересах певних політичних гравців.
А керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу Сергій Стуканов називає основною проблемою зустрічі в "нормандської форматі" те, що Росія не має наміру йти на поступки.
Ну а для самого Володимира Зеленського, за його визнанням, найголовніше питання перед зустріччю з Путіним — скільки людей в результаті переговорів вдасться повернути додому і коли.
Президент зазначає, що все і відразу зробити не вийде. Мовляв, зустріч – це вже результат, адже з 2016 року між лідерами України і Росії не було діалогу
"Ми говорили з ним по телефону, але це була не розмова віч-на-віч. Я хочу бачити людину і хочу привезти з нормандської зустрічі розуміння і відчуття того, що всі точно хочуть завершити війну. Я така людина... Я хочу результату. Єдине, через що я нервую, що ми зустрінемося, поговоримо і скажемо: "так, ми плануємо", — зазначає Володимир Зеленський.
Гарант також заявив, що не боїться зустрічі з куди більш досвідченим політиком в особі Путіна.
Новини партнерів
Новини