Від віри до Нормандії: ТОП головних подій року в Україні

Рік, що минає, був для України надзвичайно насиченим і вибрати дійсно визначальні для країни події часом було складно. І не завжди "героями місяця" ставали політики або події на фронті. Знайшлося місце і цілком світським і духовним радощам.

Січень: томос і вирок Януковичу

Отже, перший місяць року не був бідним на події. Досить згадати обвинувальний вирок колишньому президенту Віктору Януковичу. Але ми віддали перевагу наданню Православній Церкві України томосу про автокефалію 6 січня. Церемонія вручення томосу відбулася у соборі святого Юрія Вселенського патріархату. ПЦУ стала 15-ю помісною православною церквою в світі. Багато українців небезпідставно сприйняли рішення Вселенського патріархату як відновлення історичної справедливості та позбавлення від ще одного інструменту російського впливу. У ПЦУ почали масово переходити релігійні громади. В даний час кількість парафій і монастирів ПЦУ перевищує 7 тисяч. За даними опитувань провідних соціологічних служб, близько 70% жителів України назвали себе православними і більшість з них (понад 43%) є прихильниками ПЦУ.

Безумовно, в довгостроковій перспективі томос буде одним з визначальних чинників у становленні української державності. Проте в даний час він посилив розкол не тільки серед православних в Україні, але і в світовому православ'ї. Категорично відмовилися визнати автокефалію ПЦУ православні церкви Росії, Польщі та Сербії. При цьому Елладська церква та другий за значимістю Олександрійський патріархат підтримали томос.

Лютий: курс — в EC та НАТО

19 лютого президент Петро Порошенко підписав закон №9037 "Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)". Закон був прийнятий 7 лютого, "за" проголосували 335 нардепів.

Документ вносить зміни в декілька положень Основного закону. Так, абзац п'ятий преамбули необхідно було доповнити словами "та підтверджуючи європейську ідентичність українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України".

Зміни в п. 5 ч. 1 ст. 85 передбачають включення до повноважень Верховної Ради "визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору".

Згідно зі змінами до ст. 102, гарантом реалізації стратегічного євроатлантичного курсу України є президент. Кабінет міністрів, згідно з доповненнями до ст. 116, забезпечує реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО.

Крім того, скасовується п. 14 "Перехідних положень", яким дозволяється оренда українських військових баз іноземними державами. У відповідності з цим пунктом в анексованому Криму знаходилася база Чорноморського флоту Росії.

Березень: cенсаційний перший тур виборів

Перший місяць весни пройшов під знаком першого туру виборів президента, який відбувся 31 березня. Всього Центрвиборчком України зареєстрував 44 кандидати на пост глави держави, п'ятеро з яких пізніше зняли свої кандидатури. Бюлетень для голосування встановив рекорд — його довжина склала 80 см, ширина — 20 см. Ще однією "фішкою" сьомих за ліком виборів президента стала лідируюча трійка. Лідером виборчих перегонів став відомий шоумен Володимир Зеленський, який до цього жодного дня не пробув в українській політиці і був висунутий новоствореною партією "Слуга народу". А інтрига в битві за вихід у другий тур трималася практично до самого кінця. В результаті, Зеленський вийшов у другий тур з результатом 30,24% голосів, а чинний на той момент президент Петро Порошенко — 15,95%, лише на 2,5% випередивши основну конкурентку Юлію Тимошенко. Другий тур відбувся 21 квітня.

Квітень: перша перемога Коломойського

Другий тур президентських виборів з його резонансними результатами трохи затьмарив події 18-20 квітня, коли олігарх Ігор Коломойський виграв відразу три судові процеси проти України у справі "ПриватБанку". Так, 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Коломойського до Національного банку і Кабінету міністрів про неправомірність націоналізації "ПриватБанку". Цей же суд скасував і рішення НБУ, яким було затверджено перелік пов'язаних з "ПриватБанком" осіб, на підставі якого було прийнято рішення про націоналізацію. "Вишенькою на торті" стало рішення Печерського районного суду Києва 20 квітня про визнання недійсним договору про особисте поручительство Коломойського за кредитами рефінансування. Документ на суму 9,2 млрд грн був підписаний в 2015 році перед входженням держави в капітал банку. "ПриватБанк" подав апеляцію на рішення Окружного адмінсуду. Розгляд справи розпочнеться 31 січня 2020 року.

Варто нагадати, що "ПриватБанк" перейшов у власність держави 21 грудня 2016 року. На його докапіталізацію було витрачено загалом понад 155 млрд грн.

Травень: Зеленський і його перше рішення

Україна отримала самого молодого президента у своїй історії. 20 травня відбулася інавгурація 41-річного Володимира Зеленського, який переміг у другому турі виборів з результатом 73,22%. У Верховній Раді було зареєстровано 7 проектів постанов з різними датами урочистого засідання з нагоди інавгурації нового президента, але в підсумку погодили дату 20 травня. У своїй інавгураційній промові Зеленський обіцяв домогтися миру на Донбасі, а також звернувся до жителів окупованих територій російською мовою, що викликало неоднозначну реакцію в політикумі та суспільстві. Також президент оголосив про розпуск Верховної Ради 8-го скликання. Відповідний указ був безуспішно оскаржений в Конституційному суді.

Червень: історична перемога українського футболу

Почалося політичне затишшя перед черговою виборчою бурею і українці отримали заряд позитиву. Молодіжна збірна України з футболу виграла Чемпіонат світу U-20, який проходив у Польщі. Збірна України вийшла у плей-офф з першого місця в Групі В, де в трьох іграх здобула дві перемоги і один раз зіграла внічию. Потім наші спортсмени розгромили Панаму (4:1) і мінімально обіграли Колумбію та Італію.

У фіналі, який пройшов 15 червня, українські спортсмени здобули перемогу над "молодіжкою" Південної Кореї з рахунком 3:1. Дубль оформив Владислав Супряга (34, 52), а крапку в матчі поставив Георгій Цитаішвілі (70). Український голкіпер Андрій Лунін був визнаний кращим воротарем чемпіонату.

Липень: закон про державну мову вступив в силу

Цей місяць пройшов під знаком української мови і протистояння навколо неї. 16 липня набув чинності закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Документ передбачає створення Національної комісії зі стандартів державної мови та запровадження посади уповноваженого із захисту державної мови. З'явилися вимоги до рівня володіння державною мовою для отримання громадянства України, будуть проводитися відповідні іспити з видачею сертифікатів. Передбачено створення курсів української мови для дорослих.

Згідно із законом, володіти державною мовою і застосовувати його під час виконання службових обов'язків зобов'язані всі без винятку державні службовці і чиновники всіх рангів, співробітники правоохоронних органів, працівники закладів освіти та сфери обслуговування, а також медики державних і комунальних закладів охорони здоров'я. Закон також визначає особливості застосування української мови у сфері культури і ЗМІ. Через 5 років квота українського контенту в ефірі телеканалів має становити 90%. При цьому дія закону не поширюється на приватне спілкування і релігійні обряди.

Серпень: вибори в Раду і перша монобільшість

У цьому місяці офіційно зафіксований ще один політичний "рекорд". За підсумками дострокових парламентських виборів, які пройшли 21 липня, з 22 політичних сил партія "Слуга народу" отримала більшість у Верховній Раді — 254 місця. Після низки політичних скандалів з виключеннями із фракції у Раді налічується 248 "слуг народу". У трійку лідерів за підсумками голосування з істотним відставанням увійшли "Опозиційна платформа — За життя" (13,05%) і "Батьківщина" (8,18%). 29 серпня народні депутати прийняли присягу, призначили керівництво ВР, сформували фракції і групи, після чого почали роботу в так званому "турбо-режимі", який завершився в середині жовтня. Так, в перший день роботи був затверджений новий склад Кабінету міністрів на чолі з Олексієм Гончаруком, Руслан Рябошапка призначений генеральним прокурором, а Іван Баканов — главою Служби безпеки України.

Вересень: розмова Зеленського і Трампа — під мікроскопом

Україна знову опинилася в епіцентрі світової політики. 25 вересня Державний департамент США опублікував стенограму переговорів між президентами Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським, який відбувся ще в липні. Під час бесіди Трамп просив Зеленського сприяти початку розслідування щодо Хантера Байдена — сина колишнього віцепрезидента США і ймовірного конкурента на президентських виборах-2020 Джо Байдена. На думку глави Білого дому, Байден-старший незаконно вимагав звільнення Віктора Шокіна з посади генпрокурора України, який розслідував справу компанії Burisma, членом правління якої був Хантер Байден. Зеленський, зі свого боку, заявив, що Руслан Рябошапка (на момент розмови ще не був генпрокуром) є "на 100% його людиною", буде призначений главою ГПУ і візьметься за "справу Байдена". 

Палата представників США почала розслідування в рамках процедури імпічменту Трампу і звинуватила президента в перевищенні повноважень і перешкоджанні Конгресу. 19 грудня Палата представників проголосувала за імпічмент. Останнє слово за Сенатом США.

Жовтень: в Україні з'явилася 1000 гривень

Нацбанк зробив "банкнотно-монетну революцію". 1 жовтня з обороту були остаточно виведені монети номіналом 1, 2 і 5 копійок. А вже 25 жовтня в обіг введена купюра номіналом 1 тисяча гривень, яку надрукували в кількості 5 млн штук. Купюра стане найбільшою за номіналом з 2006 року і продовжить дизайн номінального ряду, який почав використовуватися з 2014 року. Однією з причин введення нової банкноти, за словами представників Нацбанку, стало те, що банкнот номіналом 500 грн стало "занадто багато".

Так, розмір купюри номіналом 1 тис. грн становить 75 мм на 160 мм. В кольоровій гамі переважає блакитний колір. У банкноти найвищий рівень захисту. Присутні елементи захисту паперу, а також флюоресцентний, інфрачервоний та магнітний захист.

Листопад: початок розведення сил на Донбасі

І знову політика. Головною подією місяця стало дзеркальне розведення сил і засобів на лінії розмежування на Донбасі на двох ділянках. Спочатку був відведений на 1 км вглиб території особовий склад, а другим етапом став демонтаж інженерних споруд. Відведення військ від Золотого-4 (Луганська область) розпочалося 29 жовтня і завершилося 1 листопада. Розведення сил в Петрівському після декількох зривів почалося 9 листопада і завершилося 11 листопада. Міністерство оборони України відзвітувало, що 20 листопада був завершений процес розмінування території у районі Богданівки і Петрівського. Перше розведення сил відбулося ще в червні в районі Станиці Луганської. Ділянки розведення перейшли під контроль Національної поліції. 

Грудень: нормандський саміт та Путін із Зеленським тет-а-тет

Останній місяць року ознаменувався зустріччю лідерів країн-членів "нормандської четвірки". Президенти Франції, України і Росії Еммануель Макрон, Володимир Зеленський і Володимир Путін, а також канцлер Німеччини Ангела Меркель провели зустріч 9 грудня в Парижі. В кулуарах "нормандського саміту" відбулася перша зустріч Путіна і Зеленського тет-а-тет. За підсумками саміту було підписано документ, згідно з яким необхідно до кінця поточного року забезпечити повне припинення вогню, провести обмін полоненими у форматі "всіх на всіх". Крім того, Україна зобов'язалася імплементувати "формулу Штайнмаєра" в законодавство і закріпити "особливий статус" за окремими районами Донецької та Луганської областей на постійній основі.

Вже 29 грудня відбувся обмін полоненими між Україною та ОРДЛО. Київ видав окупантам 127 осіб, а в Україну повернулися 76 бранців, з яких тільки 12 — військовослужбовці. В Україну повернувся також журналіст Станіслав Асєєв. Серед тих, кого передали в ОРДЛО, підозрювані у вбивстві 48 активістів Євромайдану п'ятеро співробітників спецпідрозділу "Беркут", громадянин Бразилії Рафаель Лусваргі, який воював на боці бойовиків, фігурант по одеській "справі 2 травня" Сергій Долженков. А 14 осіб відмовилися повертатися на окуповану територію Донбасу.

2019-й рік в одній картинці

Нагадаємо, раніше видання "Коментарі" з'ясувало, що українців цікавило Мережі у році, що минає. Ми проаналізували, які відеоролики найбільше дивилися на YouTube, і вибрали топ найгучніших проектів 2019 року.

Ми підвели наукові підсумки 2019 року — матеріал про гучні технологічні прориви і найважливіші наукові відкриття, які доводять: майбутнє, про яке мріяли фантасти XX століття у своїх книгах і фільмах, вже настало.

Крім того, наша редакція підготувала огляд з 12 найбільш резонансних і яскравих подій цього року, за якими стежив увесь світ і згадала найгучніші скандали у Верховній Раді 2019 року.

Нарешті, ми розповіли про найбільш важливих, на наш погляд, події 2019-го в сфері економіки України, які відбилися на житті кожного жителя країни.

Читайте Comments.ua в Google News