Оленка Клочко: Дайте людям захищати Україну!

Народний депутат Геогрій Мазурашу виступив із гучною заявою: за його словами, примусова мобілізація військовозобов'язаних, яку прозвали «бусифікацією», приносить більше шкоди, ніж користі. Зокрема, політик заявив: «З того що говорять військові, учасники бойових дій, яким я довіряю, …з умовно 100% бусифікованих 5-6 [відсотків] можна більш-менш довести до якогось там боєздатного стану, і то не дуже».

Чи означає це, що владі слід переглянути стратегію мобілізації? Насправді, це питання набагато складніше, ніж може здатися. Ні для кого не секрет, що становище на фронті зараз дуже непросте, росіяни постійно атакують, і для відбиття їхніх атак потрібна велика кількість солдатів. Також напевно всім відомо, що в армії останнім часом з різних причин спостерігається збільшення випадків дезертирства. І те й інше підточує нашу оборону, а горезвісна «бусифікація» - вимушений екстрений захід. За задумом авторів ідеї «бусифікації» за паперами вона, можливо, виконує свою задачу, адже мобілізовані швидко вирушають в армію, поповнюючи її лави. Однак далі багато «бусифікованих»... дезертирують, створюючи, таким чином, нестачу кадрів і викликаючи подальшу «бусифікацію».

Виходить замкнуте коло. Ба більше, з кожним новим раундом випадків «бусифікації» зростає соціальне невдоволення і випадки дезертирства, що не просто не зміцнює оборону, а навіть розмиває її. Як же вирішити цю проблему?

Для початку, потрібно зрозуміти, чому багато громадян не поспішають виконувати свій обов'язок захисту країни. І тут найкращою відповіддю стане скандальна заява комбата 47-ї ОМБр «Магури» Олександра Ширшина про те, що командування вимагає виконувати «дебільні накази» і намагається «стерти в пил» солдатів. Подібні історії в поєднанні з випадками невиправданого насильства з боку ТЦКшників неминуче формують у суспільстві імідж армії як місця, що ледь не гірше за в'язницю, викликаючи справжній страх. Це не боягузтво, це інстинкт самозбереження. Навіть більшість тих, хто залишає свої підрозділи, роблять це не через небажання воювати, а через небажання виконувати «дебільні накази».

Причина їхнього відходу - обман із назначенням на посаду, коли людину, яка мріяла знищувати ворога зі снайперської гвинтівки або за допомогою дрона, відправляють «затикати дірки». А в підсумку і дірки не затикаються, і армія втрачає потенційно мотивованого фахівця...

Такий підхід треба змінювати. Не можна ставитися до захисників країни, як до олов'яних солдатиків, яким накажи - вони будуть беззаперечно виконувати «дебільні завдання», а якщо треба, безмовно «зітруться в пил». Дайте людям захищати Україну так, як вони вміють і хочуть. І тоді ніяка «бусифікація» не буде потрібна!