Оленка Клочко: Верховна Рада повернула незалежність НАБУ і САП: демократія перемогла?

Конфлікт розпочався в середині червня 2025 року, коли в парламенті було створено тимчасову слідчу комісію для перевірки роботи правоохоронних органів. За даними журналістських розслідувань, цей крок став прологом до спроб обмежити повноваження НАБУ і САП — органів, які розслідують корупцію на високому рівні. 22 липня Верховна Рада прийняла закон № 12414, який фактично підпорядковував НАБУ і САП генеральному прокурору. Експерти та громадські організації сприйняли цей закон як удар по антикорупційній незалежності та серйозний крок до репресій проти незалежних правоохоронних органів.

Суспільство різко відреагувало, вважаючи закон політичним інструментом для захисту корупціонерів і обмеження роботи антикорупційних структур. Міжнародні партнери України, включаючи представників ЄС, публічно висловили занепокоєння і закликали відмовитися від подібних репресивних заходів. Керівники НАБУ і САП закликали президента накласти вето, попереджаючи про ризики для всієї системи верховенства права.

Наприкінці липня в Києві та інших містах відбулися масові мітинги за відновлення незалежності антикорупційних органів. Під тиском суспільства і міжнародних партнерів президент Володимир Зеленський вніс новий законопроєкт № 13533, який скасовує спірні положення і повертає НАБУ і САП колишні повноваження. Однак повернути абсолютну свободу не вдалося — закон також ввів додаткові контрольні заходи. Усі співробітники НАБУ та САП повинні пройти перевірку на предмет можливих зв'язків з агресором протягом пів року та проходити детектор брехні кожні два роки за погодженою з СБУ методикою. Це не повноцінна перемога, у влади, як і раніше, залишилися інструменти впливу на незалежні антикорупційні органи.

Спірний законопроєкт № 12414 був скасований, і НАБУ та САП зберегли свою незалежність — ключову вимогу суспільства та міжнародних партнерів. Однак сама по собі спроба підпорядкування антикорупційних органів і тиск на незалежні структури свідчать про ризики подальших репресій. Тим більше вважається, що криза була створена штучно для захисту особистих інтересів певних політиків і олігархів.

Спроба підпорядкувати НАБУ і САП стала яскравим прикладом боротьби між амбіціями влади щодо розширення своїх повноважень і громадським контролем в Україні. І навіть існуюче зараз громадянське суспільство, за підтримки закордонних партнерів, змогло відстояти принципи демократії та верховенства права.

Наша країна бачить себе частиною європейської цивілізації як юридично, так і ментально. Щоб досягти цієї мети, необхідно змінюватися, необхідно відстоювати свої права і будувати відкрите прогресивне суспільство. І в такій парадигмі боротьба з антикорупційними органами є неприйнятною.