Оленка Клочко: Ситий голодного не розуміє

Так, згідно з дослідженням, майже половина польських громадян (46%) вважають, що військову допомогу Україні слід скоротити або припинити. Серед причин називаються насамперед ризик подальшого роззброєння власної армії та сумніви в прозорості наданих коштів. Крім того, поляки вочевидь не хочуть відправляти своїх солдатів в Україну — навіть у майбутньому, в рамках миротворчих місій. Тільки 15% респондентів підтримують таку ідею, тоді як 64% виступають проти неї. Також знижується кількість прихильників економічної підтримки України — за неї виступають тільки 35% респондентів, а 44% висловлюються проти. Нарешті, приєднання України до західних структур уже не знаходить однозначної підтримки. За вступ нашої країни до ЄС висловилися 35% респондентів, до НАТО — 37%, при цьому противників в обох випадках більше (42% і також 42% відповідно). Аргументи проти включають побоювання з приводу нечесної економічної конкуренції, проблем із корупцією та ризику ескалації конфлікту в разі військової інтеграції.

Найпарадоксальніше те, що, всупереч зниженню підтримки України в польському суспільстві, респонденти відчувають зв'язок між ефективністю протистояння України Росії та стратегічним становищем Польщі: так, 44% опитаних заявили, що підтримка України зміцнює польську безпеку.

Не варто бути суворими до наших сусідів, уся річ у людській психології: людина, яка живе в комфорті та безпеці та не знає жахіть війни, втрат близьких і позбавлення майна, у принципі не може усвідомити їхню важкість, бо розум відмовляється вірити в подібне - така його захисна реакція. Водночас розум усе ж таки погоджується з тим, що небезпека існує, і починає вимагати для свого захисту всі наявні ресурси. Звідси небажання допомагати, звідси побоювання, що ресурси, які можуть бути відправлені як допомога, потрібні тобі самому. Це і не добре, і не погано, це так влаштована людина. 

Просто, як каже українська народна мудрість, «Ситий голодного не розуміє»...