Сергій Магера: Іранські ракети: примарна чи реальна загроза для України?

Росія вже використовує північнокорейські ракети Hwasong-11. За твердженнями експертів, вони виявилися вкрай неточними –  лише 2 з 24 випущених на середину лютого ракет потрапили в ціль. Однак це не завадило вчинити їм чималі руйнування під час промахів та призвести до загибелі та поранень понад сотні людей, повідомляє СБУ. Тому можливість використання іранських ракет не можна ігнорувати.

За останні десятиліття Іран на основі радянських технологій створив дев'ять балістичних ракет. Fateh-110 та її покращена версія Zolfaghar є ракетами малої дальності.  Тегеран заявляє, що вони здатні вражати ціль на відстані 300 і 700 км відповідно, маючи бойову частину близько 600 кг. Це десь у два рази більше, ніж у російських крилатих ракет “Калібр”. Однак наскільки ці дані правдиві, достеменної інформації немає –  Іран закрита країна, вивідати якісь перевірені дані про її озброєння вкрай важко. Як і невідомо, чи не мають вони схожих до північнокорейських ракет проблем з точністю. Однак і Fateh-110, і Zolfaghar є ракетами балістичними, і перехопити їх можуть лише найсучасніші комплекси ПРО, такі як Patriot чи SAMP/T, які є в Україні у дуже обмежених кількостях.

Ситуація з постачанням до рф північнокорейських та гіпотетичним постачанням іранських ракет показала, що наразі міжнародна спільнота фактично не має засобів контролювати збройний експорт країн-ізгоїв. Особливо якщо він здійснюється напряму, минаючи території інших країн. А саме так це і відбувається між рф та її партнерами. Через Каспійське море та повітрям озброєння доставляється до росії з Ірану, морем та залізницею на Далекому Сході – з КНДР. Ба більше – 18 жовтня 2023 року з Ірану взагалі зняли ембарго ООН на продаж ракетної зброї! Тобто все, що потенційно робитиме Іран, може ще й бути цілком законним з погляду більшої частини міжнародної спільноти (хоча США та ЄС зберегли санкції проти його програми балістичних ракет).

Якщо Захід хоче зупинити допомогу авторитарних союзників рф, санкції мають бути розширені, поглиблені та виконуватися набагато жорсткіше. Вигода від контрактів на постачання зброї у рф має нівелюватися руйнівними наслідками економічних обмежень, які працюють зараз далеко не на повну силу. І КНДР, й Іран переслідують суто меркантильні цілі – підзаробити на українській війні. Якщо санкції не дадуть їм це зробити – є висока ймовірність, що вони ще тричі подумають, чи поставляти зброю до рф.