Блог

Сергій Магера: Київський смог. Чи є рішення для старої проблеми?

За останні 2,5 роки Київ атакували тисячі ракет і дронів. Численні руйнування від ударів рф можна бачити чи не в кожному районі, а кількість загиблих й постраждалих вже вимірюється сотнями. Тисячі годин без світла, а інколи й без води та опалення вже пережили мільйони людей, і хто зна скільки ще на них чекає. Та попри нові виклики постійно повертаються старі, більш знайомі, “мирні”. Але такі, що також істотно псують якість життя й безпосередньо впливають на здоровʼя мільйонів. В тому числі й сезонний смог.

0

comments2115

Сергій Магера

Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування

Маріуполець від народження і назавжди

Кінець вересня в Києві ознаменувався суттєвим погіршення якості повітря. Через це наша столиця опинилася в топі найзабрудненіших міст світу, і навіть встигла побути на першому місці. Причина – збіг декількох факторів: горіння торф'яників і пожежі в екосистемах поблизу міста, осінні коливання температур та слабкий вітер.

Експерти зазначають, що така ситуація я типовою для цієї пори року. Дим від пожеж через атмосферні причини стелиться по землі, замість того, щоб підійматися вгору. Щось подібне часто буває ще в жовтні, коли в місті масово палять листя (хоча це й заборонено), і дим від багать, знову ж таки, тримається землі.

Попри те, що наголошується на циклічності й “нормальності” пожеж і смогу, все ж ми здатні були б зменшити як їхню ймовірність, так і тривалість. З листям простіше – розʼяснення, відповідна інфраструктура збору й утилізації, штрафи для тих, хто не розуміє “по-хорошому”. З пожежами на торф'яниках й в екопарках має допомогти матеріальне й кількісне посилення рятувальних служб. А саме дооснащення команд ДСНС відповідною технікою, а також збільшення їх кількості в такий кризовий період за рахунок добровольців.

Якщо з технікою нам можуть допомогти міжнародні партнери при відповідній адвокаційній роботі з нашого боку, то про більш активне й системне залучення добровольців маємо подбати ми самі. Створення мережі добровольчих підрозділів пожежної охорони, які могли б прибувати на місце пожежі не пізніше 20 хвилин – це нормальна європейська практика. Та ми в цьому, на жаль, сильно відстаємо. Структура ДСНС України є найбільшою серед аналогічних структур країн Європи – понад 76 тис. особового складу, а чисельність добровільних пожежних команд – найменша, близько 7 тис. осіб. 

На законодавчому полі досі ще не вирішені всі питання щодо наближення нашого нормативних документів до європейських зразків в частині створення пожежних команд, їх фінансування, соціального захисту добровольців тощо. І якщо закрити ці питання – кількість добровольців має зрости, а отже і наші спроможності реагувати на пожежі. Це цілком в наших силах, і не потребує якихось надзусиль. І є великі сподівання, що кількість “сезонних” і “нормальних” пожеж після цього істотно поменшає як в Києві, так й інших містах. А мільйони людей будуть дихати без шкоди для здоровʼя.



comments

Новости партнеров

comments

Другие материалы автора


Новости

Подписывайтесь на уведомления, чтобы быть в курсе последних новостей!