Блог

Оленка Клочко: ТОП небезпек, що чекають на українців у Польщі

Чого слід побоюватися українцям у Польщі, та як від цього вберегтися

0

comments3689

Оленка Клочко

Журналіст, редактор, лінгвіст, волонтер

Українка у Польщі

Щаслива дівчинка з інвалідністю через порушення голосовимови

Авторка блогу "Українська з Оленкою Клочко"

Працювала журналістом у виданнях "Гіпотеза", "Коментарі", "Коментарі. Харків"

Отримала вищу освіту за напрямком "Прикладна лінгвістика", а також "Видавнича справа та редагування" у Харкові

Здобуваю післядипломну освіту у Польщі в Університеті Адама Міцкевича за напрямком "Журналістика та соціальні комунікації" (докторантура)

Займаюся проєктами із вивчення соціальних комунікацій, розвитку та впливу сучасних медіа



Це парадоксально, але Польща - безпечний прихисток та порятунок знедолених біженців з нашої України - часом вражає у саме серце своєю підступністю та загрозами, які можуть на нас чекати. Чого слід остерігатися українцям у Польщі? Давайте розбиратися.

Знаєте, написати це мене спонукала обурлива історія, про яку нещодавно повідомили у новинах, про те, як двоє познанських бізнесменів ("Доброго ранку, я з Познані"), виявилися шахраями та надурили українських волонтерів, які купляли пальне для потреб війська. Історія в стилі початку "00-их", коли тебе "розвели по телефону", так би мовити. Злодії отримали аванс онлайн за велику кількість палива та розчинилися з грошима у тиші.

"Схема на дурня" - скажете ви і будете цілковито праві, адже здавалося б ніхто вже на таке не ведеться.

Підступність ситуації в тому, що місяці щирої та безкорисливої польської допомоги та підтримки переконали українців, що поляки не можуть нам заподіяти шкоди, що всяк і кожен мешканець Польщі чесний та бажає нам допомогти. Саме таким приспаним рівнем обачності в українців і користуються зловмисники.

Звісно, цих шахраїв правоохоронні органи Польщі затримали. Однак, на жаль, таких історій трапляється багато.

Погляньмо на іншу ситуацію: ринок праці. Ми ще задовго до війни асоціювали Польщу із можливістю працювати, зараз цих можливостей стало ще більше. Проте, повірте, далеко не кожний поляк готовий вам платити чесні гроші, поводитися з вами порядно лише через те, що ви з України. Чорний ринок праці нікуди не зник, а ще й зміцнів за ці 9 місяців та став ще менш контрольованим. І ще нічого, якщо ви натрапите на нелегальну фірму, яка працює в обхід податків, створює жахливі умови роботи, працевлаштовує без контракту та робить контрафакт. Але ж бувають і ситуації, про які навіть страшно чути у сучасному світі - рабство, продаж людей, жінок, дітей...На жаль, це є. І є прямо у нас на порозі. Таких чорних схем багато, але алгоритм один: люди виявляються зачиненими у приміщенні чи транспорті, працедавець бере у них паспорт, з якоюсь правдоподібною метою, наприклад, поставити штамп, а потім людина потрапляє фактично в рабство, жінки та діти в сексуальне рабство, часом - на продаж, колись на органи. Це страшні речі, які здаються давно викорененими з Європи, цивілізованого світу. На жаль, це не так. І на жаль, саме Польща є транзитом та своєрідним “збірним пунктом” для такого “бізнесу”.

Ще одна загроза: негативне ставлення - іншим словом, ксенофобія - самих поляків. Не всі вони раді українцям, не всі схвалюють політику влади щодо біженців, не всі готові миритися з "засиллям нас на своїх вулицях". Від цього часто страждають наші співгромадяни - когось ображають словом, когось - фізично. Про це можна багато говорити, і про те, як вберегтися від ксенофобії, вже було сказано раніше. 

І на останок - загроза, значенням якої часом нехтують - психологічна. Оця осіння туга. Вона й вдома в мирний час дається нам не легко. На другий місяць життя у прекрасному старовинному польському місті раптом перестаєш помічати казку, вишуканість, атмосферу, комфорт. Додайте до сірості та вологості осені тугу за друзями, рідним домом, близькими, за своєю зрозумілою мовою, за зручним звичним побутом, стабільністю та зрозумілим майбутнім...Ласкаво просимо у світ хандри, а не дай Боже - депресії.

Що ж робити, аби убезпечити себе від цих, назвемо їх "польськими", загроз?

По-перше: завжди і всюди бути обачними. Це не завадить навіть коли ви переходите дорогу, а коли ви освоюєтеся у чужій країні - це просто необхідно.

По-друге: будьте уважними та критичними - краще перевірте декілька разів інформацію, яка до вас надходить, переконайтеся, що пропозиція, яку ви отримали, не має підводних каменів. Включіть шпигунські навички: порийтеся в інтернеті, перевірте, чи не фігурує компанія у чорному списку, та чи існує вона взагалі.

По-третє: будьте сміливими. До вас додому прийшла війна - ви найсміливіша людина. Не бійтеся запитати працедавця про всі умови, про всі питання, що вам не зрозумілі, про всі сумнівні моменти. Якщо працедавець добросовісний - він оцінить таку уважність, відповідальність та кропітливість нового працівника. Якщо ж він не захоче відповідати чи не захоче давати вам роботу - вітаю, ви врятувалися від халепи.

По-четверте: вивчіть мову. Польська на побутовому рівні - не складна, але знаючи її, розуміючи мовника, та вміючи відповісти, ви зможете повністю контролювати ситуацію, яка з вами відбувається, це додасть вам впевненості та зробить повноцінним учасником комунікації. До того ж, людям приємно чути, що ви хоч і не добре вмієте, але намагаєтеся спілкуватися їхньою мовою. Вам же приємно, коли іноземці говорять українською?

По-п'яте: запитуйте поради у своїх друзів, або тих людей, яких добре знаєте, хто має досвід у вашому питанні, кому ви довіряєте. Якщо ж ви вирішили ризикувати - повідомте когось, хто небайдужий до вашої долі про свої переміщення та плани, аби у разі чогось вони почали бити на сполох.

По-шосте: спілкуйтеся з приємними людьми, якщо не маєте друзів - знайдіть у спільнотах українців, з якими можна проводити час, таких зараз багато. Оточіть себе найменшими приємними речами, які дають вам почуття комфорту, не нехтуйте цим. Заведіть собі квітку у горщику, а якщо дозволяють умови - кошеня чи песика. Це такі елементи затишку, які створюють безпечне, домашнє середовище де б ви не були. Вони гріють душу. Взагалі душу гріють прості речі: чашка запашного чаю, солодке какао, хрумкий окраєць паляниці, кілька запалених свічок, зручний теплий одяг, відверта розмова, дружні обійми, цікава книжка, класна пісня, повноцінний сон, зоряне небо, смс-ка від рідних. Більшість цих речей нічого не коштують, але вони потрібні - не нехтуйте ними...

Дбайте про себе, адже ви - це найважливіше, що у вас є.

 



comments

Новости партнеров

comments

Другие материалы автора

Новости

Подписывайтесь на уведомления, чтобы быть в курсе последних новостей!