Рубрики
МЕНЮ
0
Політтехнолог, політичний експерт. Співзасновник «Агентства моделювання ситуацій» - найстарішої в Україні компанії з політичного консалтингу (існує з 2002 року). З 2009-го року незмінно входить до десятки найбільш цитованих політичних експертів в Україні. Визнаний найпопулярнішим політичним експертом за версією рейтингової платформи Comments.ua два роки поспіль: 2020-го та 2021-го.
45 років, заступник директора Агентства моделювання ситуацій.
За освітою історик (ЛНУ ім.І.Франка).
Онук відомого історика українського козацтва Володимира Олексійовича Голобуцького (1903-1993).
Син професора Петра Володимировича Голобуцького (1938-2010)
Є одним з перших спеціалістів в Україні з питань інформаційного суспільства – перша монографія вийшла друком 1999 року і стала навчальним посібником на багатьох кафедрах (напрямків ІТ, інформаційної безпеки, філософії, державного управління і права, новітньої історії та ін.) українських вишів, її та наступні роботи досі цитують українські автори дисертаційних робіт різних напрямків.
Автор і співавтор багатьох наукових і публіцистичних праць з історії, соціології, політології, проблем інформаційного суспільства, інвайронменталізму тощо.
У 2018-му році через регулярну жорстку політичну сатиру і фотожаби особисто на Путіна потрапив до санкційних списків Кремля: у «списку 322-х» від 1.11.2018 став 60-м.
Є автором сотень поширених мемів щодо українських та зарубіжних політичних діячів, політичної ситуації в Україні.
Аудиторія персональної сторінки у Facebook складає більше 60 тисяч читачів.
Проблема українського суспільства – що в нас мислення досі лишається хворо-провінційним, другосортно-провінційним відносно Москви.
Ми досі чогось вважаємо, що провінція – це щось погане, а метрополія – щось однозначно добре, якісне, елітне. І вже котра поспіль влада намагається «компенсувати провінційність» залученням «справжній авторитетів з метрополії». Раніше це були співаки й актори з метрополії – для загалу, політтехнологи з метрополії (по факту через одного відверто тупі, доволі часто нефахові і всі поголовно абсолютно необізнані з реаліями України) – для вузького кола своїх. Все це – щоб довести «я не провінційний».
Тепер тренди трохи зсунулись: залучають «справжніх опозиційних журналістів» з метрополії. От тільки сценарій обирають старий – але ролі вже встигли кардинально помінятись. Тепер ми більше відповідаємо поняттю «метрополія», аніж Москва. Це в нас відбувається основний двіж, а в них – вторинне мавпування, причому невдалі спроби. Це ми напряму активно залучені до регіональних і світових процесів, а Москва сидить за новою залізною завісою на периферії і хіба ловить відлуння ідей, планів, проєктів. Це про нас говорить світ, а Москву вже помалу ховають як віджилий і більше не цікавий об’єкт.
Але інертність мислення примушує вперто пхатись тими ж заіржавілими коліями, що й десятиліття тому: «з Москви – значить, краще». Ну, або з Санкт-Пєтєрбурґу.
Цікаво, а нікому на думку не спало, що вкрай цинічний, розумний, в міру ерудований Нєвзоров може стати незручним конкурентом не стільки для фахового журналістського середовища, скільки для самої політичної еліти України? Що його амбіції вимагатимуть більшого, ніж звична журналістська діяльність – і він скерує зусилля на отримання й нарощування власного політичного і соціального впливу?
В нас досі величезну електоральну групу становлять російськомовні і російськокультурні. Їдкий Нєвзоров їм ментально досі ближчий, ніж котрийсь настільки ж жорсткий і ядучий український політик. Відповідно, Нєвзоров відносно малими ресурсами може стати тим чинником, з яким доведеться рахуватись політикам і партіям, для чийого електорату Нєвзоров - авторитет чи може стати авторитетом за мінімальних зусиль. І що-що, а мімікрувати Нєвзорову завжди вдавалось прекрасно, він практично моментально зуміє підлаштуватись під наші реалії навіть краще, ніж місцеві діячі.
--
Повіяло старим, комсомольським: «створювати собі труднощі і героїчно їх долати».
Новости партнеров
Другие материалы автора
Новости