Блог

Олексій Голобуцький: Закон про колаборацію: оплачений війною

Ми з В.Балою вимагали цього 8 років. І тільки війна спонукала. Тепер ще закон про антиукраїнську діяльність.

0

comments7348

Олексій Голобуцький

Політтехнолог, політичний експерт. Співзасновник «Агентства моделювання ситуацій» - найстарішої в Україні компанії з політичного консалтингу (існує з 2002 року). З 2009-го року незмінно входить до десятки найбільш цитованих політичних експертів в Україні. Визнаний найпопулярнішим політичним експертом за версією рейтингової платформи Comments.ua два роки поспіль: 2020-го та 2021-го.

45 років, заступник директора Агентства моделювання ситуацій.

За освітою історик (ЛНУ ім.І.Франка). 

Онук відомого історика українського козацтва Володимира Олексійовича Голобуцького (1903-1993).

Син професора Петра Володимировича Голобуцького (1938-2010)

Є одним з перших спеціалістів в Україні з питань інформаційного суспільства – перша монографія вийшла друком 1999 року і стала навчальним посібником на багатьох кафедрах (напрямків ІТ, інформаційної безпеки, філософії, державного управління і права, новітньої історії та ін.) українських вишів, її та наступні роботи досі цитують українські автори дисертаційних робіт різних напрямків.

Автор і співавтор багатьох наукових і публіцистичних праць з історії, соціології, політології, проблем інформаційного суспільства, інвайронменталізму тощо.

У 2018-му році через регулярну жорстку політичну сатиру і фотожаби особисто на Путіна потрапив до санкційних списків Кремля: у «списку 322-х» від 1.11.2018 став 60-м.

Є автором сотень поширених мемів щодо українських та зарубіжних політичних діячів, політичної ситуації в Україні.

Аудиторія персональної сторінки у Facebook складає більше 60 тисяч читачів. 

Зеленський підписав закони №5143 та №5144 про кримінальну відповідальність за співпрацю з Росією (колабораціонізм).

Згідно із законом №5144, Кримінальний кодекс доповниться статтею 111-1 «колабораційна діяльність». Вона запроваджує кримінальну відповідальність за співпрацю з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією або її військовими, або воєнізованими формуваннями у військовій, політичній, інформаційній, адміністративній, господарській та трудовій сферах.

Така діяльність каратиметься тюремним ув'язненням строком на 15 років, а також передбачатиме обмеження доступу до зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

У свою чергу закон №5143 дозволяє ліквідувати політичні партії, уповноважені особи яких були засуджені за колабораціонізм. Це також стосується юридичних осіб.

Також особам, які були засуджені за колабораціонізм, забороняється бути членами виборчих комісій, офіційними спостерігачами, представниками кандидата на пост президента України у Центральній виборчій комісії, довіреними особами кандидата на посаду президента України, кандидатами на місцевих виборах тощо.

==

Запровадити законом відповідальність за колабораціонізм і антиукраїнську діяльність – це була моя і Віталія Бали принципова позиція протягом 8-х років. Ми говорили про це, вимагати цього на всіх можливих ефірах, на радіо і телебаченні, весь час писали про це в соцмережах. 

І нарешті бодай частково ця позиція втілилась в конкретний документ. Я дуже цьому радий насправді. 

Я сам 8 років принципово не їздив на ефіри в росію (хоча доволі регулярно запрошували – як мінімум перші кілька років), не давав інтерв’ю російським ЗМІ (от ці намагались добитись коментаря чи не до останнього), посилав нах всіх і все, пов’язане з російською пропагандистською машиною. 

Щойно Медведчук викупив телеканали – я перестав на них ходити (не просто перестав, а опинився в чорних списках кожного за категоричність висловлювань про трансльовані ними тези Кремля і про власника теж, та й про рядових пропагандистів). Я від початку послав нах «Наш» разом з Мураєвим – і жодного разу не був на його ефірах. На відміну від дуже багатьох моїх колег. 

Так, зараз чи не всі представники медведчуківського пулу зайняли проукраїнську позицію, проклинають росію, як і всі. Ніби й не було років утвердження протилежного. 

Проблема не в тому, що вони вороги України. Проблема в тому, що ці люди, ці телеканали 8 років своїми зусиллями створювали ілюзію, яку так хотів бачити Путін: що в Україні загалом панують проросійські погляди, що населення дуже дружньо ставиться до росії і не любить (та хоче скинути) київську владу, що мінімум пара десятків українських громадян чекають, доки росія прийде і звільнить їй від України і всього українського. 

Я не збираюсь судити представників цього пулу. Зрештою, вони, здається, вже і так усвідомили бодай деякі речі. Шкода, що усвідомлення прийшло настільки дорогою ціною як війна і обстріли всієї України. 

Ціною, котру не довелось би платити всім 40 мільйонам, а не лише кільком тисячам кремлівських пропагандистів, – якби Путін не отримав бажаної ілюзії і розумів, що 95% українців точно не зустрінуть його квітами і запекло захищатимуть себе, свою державу і своє право лишатись українцями. 



comments

Новости партнеров

comments

Другие материалы автора


Новости

Подписывайтесь на уведомления, чтобы быть в курсе последних новостей!