Рубрики
МЕНЮ
0
Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування
Маріуполець від народження і назавжди
Для України, зважаючи на криваву путінську війну, вкрай паскудна новина. Так, перед спортсменами з білорусі та росії МОК окреслив певні умови. По-перше, вони можуть виступати лише під нейтральним прапором. По-друге, не допускатимуться ті (як самі учасники, так і допоміжний персонал разом із тренерами), хто “активно підтримує війну”, розпочату росією на нашій землі. По-третє, не допустять до змагань тих, хто пов’язаний контрактом з армією, різного роду спецслужбами або військовими клубами. І окремим пунктом - четвертим - стоїть дотримання антидопінгових вимог.
З четвертим пунктом все зрозуміло. Особисто я вже й не пам’ятаю міжнародного змагання, на якому росіян би не зловили на допінг-контролі. Смішно, що цей пункт виносять окремо. Тобто для всіх інших спортсменів не обов’язково нагадувати, що приймати допінг - антиспортивно, і що міжнародна спільнота виступає за чистоту спортивних перемог. Росіянам цього не зрозуміти.
Як вони не мають честі у веденні бойових дій та поводженні з полоненими, так не мають її й у спорті. Підлість та усвідомлення власної неспроможності - головні причини таких дій. Коли точно знаєш, що у чесній боротьбі тобі навіть нема чого робити.
Але більше за все нас турбують перші три пункти. Вони - відверта чергова спроба міжнародної спільноти знайти тих самих “хороших руських”. Я вже піднімав питання того, що кожен без винятку російський спортсмен цілком і повністю політизований. Особливо той, якого тягнуть до такого рівня змагань як Олімпійські ігри. Те ж саме стосується і білорусів. Аполітичних талантів туди не допускають. Візьміть, для прикладу, останній конфлікт української тенісистки Лесі Цуренко із білорускою Аріною Соболенко. Українка відмовилася виходити на поєдинок в рамках WTA-1000 Індіан-Уеллсі проти першої ракетки білорусі. І, мабуть, то “випадкова випадковість”, що 2020 року Аріна Соболенко написала відкритого листа від свого власного імені на підтримку режиму лукашенка. До чого ж тут політика? Спорт - це ж окремо, правда? Хто ж згадає про цей факт, скажімо, на Олімпіаді в Парижі, якщо Соболенко виступатиме під нейтральним прапором?
Чи не виступатиме. Бо ж - “дивись пункт два”: на міжнародних змаганнях не буде спортсменів з рф і білорусі, які “активно підтримують війну”. Хоча, з іншого боку, та ж Соболенко активно і не підтримує. Вона якось навіть сказала щось на кшталт “Мы все тут против войны” (читай: “Я - за мір во всьом мірє”). Поясніть, будь ласка, цього вже достатньо, аби стати “хорошою білорускою” чи ще ні?
А хто вирішуватиме, чи підтримує цей росіянин чи білорус війну своєї держави на нашій землі, чи ні? Сумніваюсь, що для з’ясування цього буде створено спеціальну комісію, яка ретельно вивчить всі дописи та коментарі спортсмена в соцмережах, поговорить зі свідками, які підтвердять, що він від самого початку кричав на головній площі рф, що їхній армії в України не місце.
З такими успіхами, вони будуть везти на міжнародні змагання не найкращих, а якусь невідому школярку з Ульянівської області, батька якої ще не встигли посадити за те, що донька у школі висловилась проти війни в Україні.
На жаль, МОК, продовжує доступними йому способами виправдовувати агресію. І категорично відмовляється вчитися на власних помилках. Подивіться лише на скандал, який розгорнувся в останні місяці навколо чемпіонатів світу з боксу - як жіночого (який вже пройшов), так і серед чоловіків.
Нагадаю: існує така собі Міжнародна асоціація боксу (IBA). Вона опікується світовим аматорським боксом. Саме вона має право проводити турніри, на яких проходять кваліфікацію спортсмени, що відбираються на ті ж самі Олімпійські ігри. Так от, у МОК з IBA конфлікт вже не перший день. Раніше він базувався на тому, що Міжнародна асоціація боксу надто залежала фінансово від російського “Газпрому”. Через це виникало чимало питань до об’єктивності певних суддівських рішень та призначень. Через це бокс серйозно ризикував і ризикує зараз бути виключеним з програми літніх Олімпійських ігор в Парижі 2024 року. Думали, що проблему буде вирішено, щойно в IBA прийде новий голова. Але ж хіба це можливо, коли попередній голова - абсолютно пропутінський росіянин Умар Крємльов? Який не просто підтримує участь російських та білоруських спортсменів на міжнародних змаганнях, а й відкрито виступає ЗА агресію рф в Україні.
Так, нещодавно дивним чином (цей момент заслуговує окремої колонки) цього Умара переобрали на посаду голови IBA. І як ви думаєте, що він зробив у першу чергу? Дозволив російським та білоруським спортсменам виходити на змагання під національними прапорами своїх країн. Низка цивілізованих країн (США, Велика Британія та Україна в тому числі) одразу заявила про бойкотування ЧС-2023. І що зробила IBA? Типово для всіх росіян - почала підкупляти та погрожувати! Спочатку Кремльов заявив, що спортсмени можуть ігнорувати політизовані рішення своїх країн та подаватися на змагання самостійно, а потім (коли на нього ніхто не відреагував), пригрозив, що на кожного бойкотувальника очікує покарання. От візьме IBA і вирішить, які турніри будуть вважатися кваліфікаційними на ОІ-2024. Зовсім забув росіянин, що немає у ввіреній йому організації подібних повноважень. А коли про це нагадали, то заявив, що “на Асоціацію вчиняється напад, спрямований на шкоду репутації та порушення їхніх цінностей”.
МОК вже давно час зрозуміти: хороших руських не існує. Як не існує Санта Клауса. І якщо кривдника не карати за його вчинки, то вони - вчинки - будуть ставати дедалі нахабнішими.
Шановний МОК, у вас ще є час одуматись.
Новости партнеров
Другие материалы автора
Новости