Сергій Магера: Найстрашніший екоцид ХХІ століття. Річниця теракту на Каховській ГЕС

Каховська ГЕС, збудована у 1950-х, була найнижчою за течією з каскаду Дніпровських гідроелектростанцій. Вона перекривала найбільше водосховище каскаду – Каховське. Крім виробництва електроенергії, вона забезпечувала регулювання стоку Дніпра, зрошення та водозабезпечення південних засушливих районів України, відповідала й за навігацію Дніпром від Херсона до Запоріжжя. Також саме від неї залежало функціонування Північнокримського каналу, який до початку російської агресії у 2014 році забезпечував 85% потреб півострова у прісній воді.

Захоплена у перші ж дні повномасштабної війни, вона стала для окупантів важливим логістичним ланцюгом між правим і лівим берегами Дніпра. Під час Херсонської контрнаступальної операції Сили оборони України частково пошкодили дамбу, аби нею неможливо було користуватися для повноцінного транспортного сполучення. Однак про вчинення такої шкоди, щоб вона могла вплинути на саму спроможність дамби витримувати тиск води, не може бути й мови. Це надто капітальна споруда, і зброї для її знищення в України просто не існувало. Натомість вже тоді зʼявилася інформація, що росіяни замінували ГЕС. Росіяни почали вчиняти провокації, тиражуючи фейки, що нібито українці хочуть знищити дамбу, хоча насправді єдиними, хто отримали б від цього користь, і, що важливіше, фізично могли б це зробити, були самі окупанти.

Затишшя навколо Каховської ГЕС протривало трохи більше ніж пів року. І от 6 червня 2023 року, близько 03:00 ночі, росіяни все ж таки вчинили те, що здавалося неможливим – підірвали греблю та інші споруди гідроелектростанції. Це відбулося саме в ті дні, коли українські сили розпочинали свій контрнаступ на півдні України. Всі факти, що були за цей рік зібрані не тільки українськими, а й міжнародними розслідувачами вказують, що зруйнував дамбу саме підрив зсередини.

Землі низу Дніпра, близько 600 км2, були перетворені на постапокаліптичну руїну. Обміліло і фактично перестало існувати Каховське водосховище, яке давало воду сотням населених пунктів і робило можливим ведення продуктивного сільського господарства в регіоні. 

Води Дніпра швидко затопили близько 80 населених пунктів включно з Херсоном. Десятки тисяч людей змушені були полишити свої домівки. Сотні тисяч опинилися на межі гуманітарної катастрофи, без питної води. Тільки на правобережжі, підконтрольному Україні, було пошкоджено понад 3,2 тис. житлових будинків та понад 120 багатоповерхівок. Про втрати лівобережжя, що й досі перебуває під окупацією рф, говорити ми ще достименно не можемо. Але вони точно не менші, а вірогідно більші, адже лівий берег Дніпра нижче за правий в тому регіоні.

Наслідки ж для довкілля й досі неможливо точно підрахувати. Слово “катастрофічні” – найменше для того, щоб описати їхній масштаб. За приблизними підрахунками мова йде про збитки на понад 146 млрд гривень. Були знищені цілі біоми, що формувалися десятиліттями. Загинула величезна кількість риби й тварин, відбулося заболочення осушених земель, і навіть змінився кліматичний режим регіону. Негативно вплинув підрив і на флору та фауну Чорного моря.

Наслідки Каховської катастрофи, як і колись Чорнобильської, залишаться з нами на сотні років. Наша задача – не тільки подолати їх, але й притягнути агресора до відповідальності за цей акт терору й екоциду. Всі збитки людям і природі мають бути відшкодовані сповна незалежно від їхнього бажання платити за рахунком. Тільки так можна відбити в інших терористів бажання творити щось подібне у майбутньому.