Олексій Голобуцький: "Табори мігрантів" в Україні: спочатку зобов'язання, гарантії і оплата, тоді подумаємо

Німеччина і так забагато нам винна через її загравання з Путіним і збройну підтримку РФ, щоб просто так вкидати подібні ідеї

4819

Олексій Голобуцький

Політтехнолог, політичний експерт. Співзасновник «Агентства моделювання ситуацій» - найстарішої в Україні компанії з політичного консалтингу (існує з 2002 року). З 2009-го року незмінно входить до десятки найбільш цитованих політичних експертів в Україні. Визнаний найпопулярнішим політичним експертом за версією рейтингової платформи Comments.ua два роки поспіль: 2020-го та 2021-го.

45 років, заступник директора Агентства моделювання ситуацій.

За освітою історик (ЛНУ ім.І.Франка).

Онук відомого історика українського козацтва Володимира Олексійовича Голобуцького (1903-1993).

Син професора Петра Володимировича Голобуцького (1938-2010)

Є одним з перших спеціалістів в Україні з питань інформаційного суспільства – перша монографія вийшла друком 1999 року і стала навчальним посібником на багатьох кафедрах (напрямків ІТ, інформаційної безпеки, філософії, державного управління і права, новітньої історії та ін.) українських вишів, її та наступні роботи досі цитують українські автори дисертаційних робіт різних напрямків.

Автор і співавтор багатьох наукових і публіцистичних праць з історії, соціології, політології, проблем інформаційного суспільства, інвайронменталізму тощо.

У 2018-му році через регулярну жорстку політичну сатиру і фотожаби особисто на Путіна потрапив до санкційних списків Кремля: у «списку 322-х» від 1.11.2018 став 60-м.

Є автором сотень поширених мемів щодо українських та зарубіжних політичних діячів, політичної ситуації в Україні.

Аудиторія персональної сторінки у Facebook складає більше 60 тисяч читачів.

10 листопада в інтерв'ю Deutschlandfunk експерт із зовнішньополітичних питань фракції Соціал-демократичної партії (СДПН) у німецькому Бундестазі Нільc Шмід (Nils Schmid) запропонував залучити Україну до вирішення проблеми біженців на кордоні Польщі та Білорусі. На думку Шміда, з Україною можна було б домовитися про прийняття біженців на той час, поки триває розгляд їхньої заявки про надання притулку в ЄС: "Так ми можемо дати чітко зрозуміти, що не кожен біженець автоматично потрапить у Євросоюз".
--
Хороша і зручна пропозиція. Для ЄС. Але що з того матиме Україна у випадку, якщо взагалі погодиться розглядати такий варіант? Чи вони взагалі не замислювались над тим, що за це треба платити?

Щоб обдумати можливість розміщення на нашій території таборів для мігрантів (так, це єдиний допустимий формат з точки зору і пандемії, і безпеки - добре охоронювані якісно огороджені території), ми повинні мати на руках узгоджені і підписані зобов'язання і гарантії і від ЄС, і від НАТО (бо мігранти - це таки загроза).

- Щодо конкретних перспектив України в НАТО.

- Щодо конкретної військової та іншої допомоги від НАТО вже тепер.

- Щодо грошової оплати Україні такої послуги (і в обсязі, більшому від витрат на будівництво і охорону - це має бути не перекриття видатків, а стаття доходів, і то не копійчаних).

- Щодо медичного забезпечення і супроводу (так, нам не треба розсадника поліомієліту чи котрої холери), в тому числі забезпечення безкоштовними вакцинами від усього і необхідними ліками для НЗ.

- Щодо зобов'язань і прописаного конкретно механізму організованого вивезення тих мігрантів, що не отримають притулок в ЄС.

- Щодо додаткових антиросійських санкцій (так, це наш прямий інтерес, його теж має бути враховано).

- Щодо призупинення на значущий термін запуску "Північного потоку-2".

- Щодо безкоштовного продовольчого забезпечення таборів мігрантів коштом ЄС (нагадаю, в нас цим роком проблеми з зерном на борошно - експортували більше, ніж допустимо).
==
Це мінімальний перелік зобов'язань, щоб Україна хоча би погодилась обговорити можливість розмістити в себе додаткові табори. Жодних заяв з боку Європи в цьому напрямку поки не було.

Німеччина і так нам винна забагато через її тривалі загравання з Путіним і пряму та опосередковану військову підтримку Росії як збройного агресора.