Сергій Магера: Україна навчилась відбирати гроші в росіян. Європа - ще вчиться

Від самого початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну держави-партнерки незмінно погоджуються із нами в одному: на відновлення та відбудову Україні знадобиться непомірно багато коштів. Станом на початок поточного року це - щонайменше 750 млрд доларів США. При тому, що війна ще не закінчилася й руйнації тривають. 

Всі розуміють, що добровільно відшкодовувати Україні завдані збитки росія не планує. Отже, їх доведеться відбирати, фактично, “силою”. І робити це потрібно, як на міжнародному рівні, так і всередині країни. На жаль, що стосується інших країн, то там процедура дещо ускладнена. Адже попри вже наявні заморожені активи російських компаній та олігархів, існує низка юридичних перепон, які заважають сьогодні передати ці кошти Україні. 

Наразі існує лише один прецедент передачі нашій державі конфіскованих активів підсанкційного росіянина. Це, нагадаю, трапилося в лютому цього року, коли Меррік Гарленд (генеральний прокурор США) дозволив віддати Україні 5,4 млн доларів Костянтина Малофєєва - російського підприємця, який неприховано підтримував та спонсорував терористичний “руський мір”. 

На сьогодні в Канаді триває судовий процес (єдиний подібний) щодо конфіскації заморожених активів іншого олігарха-террориста Романа Абрамовича. Йдеться про 26 млн доларів. Усі інші країни поки лише шукають “мирні” юридичні шляхи для вирішення подібних питань. 

В Україні процес конфіскації арештованого майна “проросіян” на початку теж проходив не з найкращими темпами. Хоча ще у березні минулого року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №7122. Він окреслював правові засади задля примусового вилучення рашистського майна на території нашої держави. Без жодного зворотнього відшкодування. Після низки доопрацювань цей законопроєкт, зрештою, був прийнятий. Тепер Україна має чотири варіанти конфіскації майна рф та тих компаній, які з нею пов’язані. Це конфіскація за рішенням суду, на підставі закону “про націоналізацію російського майна”, закону “про конфіскацію російських активів” та “конфіскація майна у звʼязку з воєнним станом”.    

Завдяки цьому, наприклад, на початку червня цього року нарешті з’явилось рішення суду, згідно з яким накладається арешт на активи Оксани Марченко - дружини кума путіна та екс-нардепа Медведчука. Власне, ці конкретні активи зосереджені у семи підприємствах припортової інфраструктури на Одещині - ПрАТ “Синтез Ойл”, ТОВ “Укрлоудсистем”, АТ “Ексімнафтопродукт”, ПрАТ “Синтез Транзит” ПрАТ “Чорноморський паливний термінал”, АТ” Одеснафтопродукт” та ТОВ “Альбіон Коммодітіз”. Загальна сума заблокованих активів становить 740 млн гривень. І це - не перша конфіскація майна Оксани Марченко та пропагандистів “руського міру” взагалі. 

Сьогодні важливо продовжувати в тому ж темпі всередині держави та допомогти Європі знайти шляхи передачі російських активів Україні. І не лише через наше бажання якнайшвидше відбудувати власну державу та стати на ноги. А й заради того, аби терорист, зрештою, зрозумів, що ця війна йому дорогого коштуватиме.