Блог

Олексій Голобуцький: Втратити рейтинг зараз через примус до вакцинації - чи потім через смертність?

Зекоманда благополучно за 2 роки пандемії загнала себе у виделку між гуманітарною і рейтинговою катастрофою.

9340

Олексій Голобуцький

Політтехнолог, політичний експерт. Співзасновник «Агентства моделювання ситуацій» - найстарішої в Україні компанії з політичного консалтингу (існує з 2002 року). З 2009-го року незмінно входить до десятки найбільш цитованих політичних експертів в Україні. Визнаний найпопулярнішим політичним експертом за версією рейтингової платформи Comments.ua два роки поспіль: 2020-го та 2021-го.

45 років, заступник директора Агентства моделювання ситуацій.

За освітою історик (ЛНУ ім.І.Франка).

Онук відомого історика українського козацтва Володимира Олексійовича Голобуцького (1903-1993).

Син професора Петра Володимировича Голобуцького (1938-2010)

Є одним з перших спеціалістів в Україні з питань інформаційного суспільства – перша монографія вийшла друком 1999 року і стала навчальним посібником на багатьох кафедрах (напрямків ІТ, інформаційної безпеки, філософії, державного управління і права, новітньої історії та ін.) українських вишів, її та наступні роботи досі цитують українські автори дисертаційних робіт різних напрямків.

Автор і співавтор багатьох наукових і публіцистичних праць з історії, соціології, політології, проблем інформаційного суспільства, інвайронменталізму тощо.

У 2018-му році через регулярну жорстку політичну сатиру і фотожаби особисто на Путіна потрапив до санкційних списків Кремля: у «списку 322-х» від 1.11.2018 став 60-м.

Є автором сотень поширених мемів щодо українських та зарубіжних політичних діячів, політичної ситуації в Україні.

Аудиторія персональної сторінки у Facebook складає більше 60 тисяч читачів.

Зекоманда благополучно за 2 роки пандемії загнала себе у виделку між гуманітарною і рейтинговою катастрофою.

Варто вже остаточно визнати: боротьбу з пандемією Зекомандою епічно провалено. Влада не організувала масову пропаганду вакцинації, та й будь-яких протиепідемічних дій. Там, де мала з кожної праски лунати соціальна реклама, просвітницькі програми і пряма пропаганда, обходилось локальними ініціативами «хто в ліс, хто по дрова» і від вакцинаторів, і від антивакцинаторів.

Тобто, там, де треба пояснювати, - влади не було. Там, де виринав негатив (рівень смертності, проблеми з киснем, з ліжковим фондом абощо) – влада перекладала відповідальність на місцеву владу, на кого завгодно, тільки не на себе. Натомість ця ж влада голосно ще минулого року заявила, що «ковід в Україні переможено». А якщо перемогли – то про страшну ситуацію і проблеми вже якось невдобно казати потім.

Ясно, що за місяць всі регіони будуть в червоній зоні карантину (тим більше, вже з’явився ще один штам AY.4.2 - ще заразніший варіант дельти - на додаток до раніше виявлених мутацій дельта й лямбда). Але так само за місяць сильно просяде економіка – не з ковідних причин, а з енергетичних. Зростання ціни на газ і електрику, можливий блекаут чи «відключення за розкладом» однозначно негативно позначаться на всіх секторах економіки. І тут додасться знов масова захворюваність (і, ймовірно, більша смертність) на ковід.

І що тоді робити владі? З одного боку, запроваджувати і надалі жорсткі примусові заходи на кшталт обов’язкової вакцинації чи обмеження доступу невакцинованим до громадського простору і послуг – все це вдарить по рейтингу влади. Бо більшість однозначно не сприймає такого характеру взаємодії з державою. Тобто, жорсткий сценарій небажаний.

Але з іншого боку, ще за 2-3 місяці, після чергового піку пандемії, політичні опоненти пред’являть саме владі претензії щодо кількості померлих. І виборці до цих претензій приєднаються: як ви могли допустити таку кількість трупів?! І тоді рейтинги втримати не вдасться.

От і маємо виделку, спричинену крайньою некомпетентністю влади: або вона обирає гуманітарну катастрофу із захворюваністю і смертністю, зате не тисне на народ і на кілька місяців зберігає рейтинги – або обирає рейтингову катастрофу, якщо влаштовує антиковідний диктат в Україні.

І так зле, і так недобре. Але Зекоманда сама загнала себе в цю пастку.