Алексей Буряченко: Дерусифікація енергетичної сфери як стратегічний пріоритет забезпечення національної безпеки

Від початку російської військової агресії проти України з 2014 року росія цілеспрямовано та поступово проводить удари по об'єктах критичної інфраструктури. І якщо спочатку це були удари в районі бойових дій то після 24 лютого 2022 року, з початку повномасштабного вторгнення, однією із основних цілей росії стало бомбардування української енергетичної системи. Так, масовані обстріли були здійснені: 11 вересня, з 10 по 19 жовтня, 22 жовтня, 31 жовтня, 15 листопада, 23 листопада, 5 грудня, 16 грудня, 19 грудня. Тактика Кремля зрозуміла - щоб взимку українці сиділи без світла, тепла і води. І такими діями спонукати керівництво країни піти на переговори на умовах вигідних путіну. 

Отже, для розуміння роботи енергетичної системи України під час війни. Останніми роками більшу частину електроенергії в Україні виробляють атомні електростанції. Цей вид генерації називають базовим, тобто блоками АЕС неможливо маневрувати, адже для того, щоб включити або відключити блок, потрібно два дні. А обсяги споживання електроенергії протягом доби різні, відповідно потрібна гнучка генерація для балансування – це теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та гідроелектростанції, які можуть включатись і відключатись від системи протягом кількох годин. На них лягає третина виробництва електроенергії в країні. 

Зазначу, Запорізьку АЕС росіяни намагаються у нас брутально забрати, застосовуючи ядерний шантаж: тримають в заручниках весь персонал і саму станцію в Енергодарі, яка, до речі, є найбільшою в Європі і в зимові період виробляла чверть всієї електроенергії в країні. Також, наші ТЕС і ТЕЦ рашисти піддають прямим актам тероризму, знову і знову намагаючись влучити по ним ракетами та дронами.  Так, виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук повідомив, що дві теплові електростанції енергохолдингу внаслідок російських обстрілів зазнали сильних пошкоджень, -- «На обох ТЕС ушкоджені саме ті об'єкти, які є критичними для їх роботи, без яких вони нормально працювати не можуть, тому швидко відновити функціонування станцій буде важко». В українській енергокомпанії абсолютно впевнені, що російські військові не могли б нанести таких значних руйнувань без наводки з боку російських енергетиків. «Я в цьому впевнений на сто відсотків тому, що без спеціальних знань про те, як працює енергомережа, які об'єкти є важливими і чому, неможливо швидко зруйнувати енергосистему. Вона споруджувалася за часів Радянського Союзу і мала багаторівневий захист для таких ситуацій. Для того, щоб її зруйнувати, потрібно знати куди бити», - підкреслив Сахарук. Нагадаю, внаслідок ударів у жовтні по енергетичній інфраструктурі за інформацією Міненерго було «серйозно пошкоджено близько 40% енергетичної інфраструктури України». Внаслідок останнього масованого ворожого ракетного удару 16-19 грудня по електроенергетичній інфраструктурі відбулася втрата понад 50% споживання об'єднаної енергетичної системи (за даними Міненерго). Зауважу, до 22 лютого 2022 року українська енергетична система працювала синхронізовано з системами Росії та Білорусі.

Отже, енергетична безпека України є одним з найважливіших елементів національної безпеки. Іншими словами, енергетична безпека – це захищеність держави, її громадян та економіки від дефіциту енергії. Також зауважу, енергетична безпека України є важливим елементом невід’ємної складової енергетичної безпеки Європи. Але разом з тим, не можна недооцінювати той факт, який вже відомий, що росія на протязі багатьох років проводила поступову «окупацію» енергетичних об’єктів через економічні методи гібридної війни. І добре, що зараз ці всі факти «руських слідів в енергетиці» викриваються. Адже наголошу,  енергетика – стратегічно важлива галузь економіки, від безпечного і стабільного функціонування якої залежить щоденне безперебійне функціонування усіх сфер економіки України.

Я як науковець, який займається, зокрема питаннями гібридних війн, особливо у сфері економіки, то для мене було досить цікаво наскільки «щупальці руського міра» проникли у наші стратегічні галузі, зокрема енергетику. Отож, наведу деякі приклади заздалегідь зауважу, що але скоріш за все масштаби набагато більші. Відмічу, зараз активно питаннями виявлення російських слідів у стратегічних галузях займається ДБР. Зокрема, встановленням та арештом власності російських компаній чи суб’єктів РФ, які діють на території України. 

Отже, щодо «руських щупальців», на сьогодні, ДБР спільно із СБУ та ОГП розслідується діяльність енергетичної компанії VS Energy, яка через різні схеми володіє низкою обленерго (за інформацією ДБР). 11 листопада 2022 року Печерський районний суд Києва арештував частки у стратегічних українських підприємствах та цінні папери, кінцевими власниками яких можуть бути особи підконтрольні високопосадовцям та депутатам РФ. Зокрема, йдеться про частки в статутних капіталах: АТ «Житомиробленерго» (95,54%), АТ «Херсонобленерго» (99,99%), ПрАТ «Кіровоградобленерго» (72,9%), АТ «Чернівціобленерго» (96,78%) та АТ «Рівнеобленерго» (93,24%). Цими частками в різних пропорціях володіють ТОВ «ВС Груп Менеджмент» та нідерландські «ВС Енерджі Інтернешнл Н.В.» і «Washington Holdings B.V.», які об'єднанні в групу VS Energy.  Також, завдяки діям ДБР виявлено та накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, рахунки та корпоративні права групи компаній, які були засновані російською нафтовою компанією «Татнефть», яка постачає нафтопродукти для потреб підрозділів міністерства оборони РФ. Наразі арештовано 115 об’єктів нерухомого майна: нафтобази, заправні станції, нежитлові будівлі, земельні ділянки та 118 бензовозів і автомобілів. Відмічу, лише вартість корпоративних прав підприємств та рухомого майна складає близько ₴400 млн. Здається мені, що у ДБР виникне багато питань до високопосадовців минулих років щодо потрапляння об’єктів, які є елементом енергетичної безпеки України під вплив країни-агресора.

Також, цікавий факт, який викликав у мене не тільки подив. Це те, що під час повномасштабної російської агресії українські промислово-інноваційні групи компаній з 2014 року забезпечували держпідприємства РФ високоефективним та енергозберігаючим обладнанням, необхідним для сталого функціонування нафтогазовидобувних, гірничих, металургійних, хімічних, вугільних, транспортних підприємств. Примітно, що серед них були структури оборонно-промислового комплексу РФ. Зауважу, Концерн займав друге місце у поставках продукції для російських компаній, експортуючи 95% виробленої в Україні продукції. Ну що ж, інколи масштаби цинізму дивують, адже постачання продукції для російського виробника зброї у час, коли його ж продукцією бомблять мирні міста твоєї країни - важко пояснити логічно. Працівники Державного бюро розслідувань викрили та блокували цей міжнародний канал постачання комплектуючих для військово-промислового комплексу та об'єктів критичної інфраструктури РФ. Зауважу, завдяки роботі ДБР, зупинено постачання російським виробникам: - зброї та боєприпасів (АТ «БПТ «Сибприбормаш», РФ, Алтайський край, м.Бійськ); - вертольотів, літаків та інших літальних апаратів (АТ «Смоленський авіаційний завод», РФ, м.Смоленск); - космічних апаратів (АТ «Міаський машибудівний завод», РФ, Челябинська обл., м.Міас); - підприємств критичної інфраструктури РФ (АТ «Федеральна пасажирська компанія», м.Москва; ФБУ «Адміністрація Волго-Балт», м.Санкт-Петербург; ПАТ «Сахаліненерго», м.Южно-Сахалінськ, АТ «Кузбассенерго» та інш.).

Отож, як я вже зазначав раніше, це тільки мала частка тих справ, які зараз викриваються  і розслідуються. І, важливо відмітити, роботу молодих правоохоронних органів, як ДБР, які враховуючи всі виклики війни і гібридні методи РФ показують результати і приділяють велику увагу виявленню і блокуванню впливу країни-агресора на українську економіку та її спроб руйнації української держави. Адже, підкреслю, росія довгий час, поступово, запускала свої руські щупальці у критично важливі сфери української економіки впливаючи тим самим на нашу політику і життя в Україні. Тобто проводила так звану «м’яку окупацію». Але це їй до кінця впровадити не вдалося! Зрозуміло, що одночасно складно виявити та обрубати, раз і назавжди, ці «руські щупальці». Але як бачимо – ми до цього йдемо. І з кожним таким викриттям ми присікаємо фантомні ідеї путіна, що «можна все повернути назад».