Прогрес у газових переговорах і пристрасті навколо "формули Штайнмайера": ТОП-5 подій тижня, що минає

Підпал будинку Гонтарєвої

У ніч на 17 вересня в селищі Гореничі під Києвом спалили будинок колишньої глави Національного банку України Валерії Гонтарєвої. За словами самої екс-глави НБУ, зловмисники кинули пляшку із запальною сумішшю через паркан.

"Це вже повне і остаточне беззаконня! Я не знаю, куди мені звертатися, терор триває", — зазначила Гонтарєва.

Слідчо-оперативна група, яка виїхала на місце події, встановила, що охоронець дому вночі почув сторонній шум. Коли чоловік вийшов на подвір'я, побачив загоряння покрівлі будинку.

Під час вивчення записів з камер відеоспостереження встановили, що близько 03:00 невідомий чоловік перелазив через паркан домоволодіння.

Також у поліції уточнили, що з травня будинок використовувався як дачний, до вересня цього року територія перебувала під охороною шести працівників. У момент виникнення пожежі на місці був лише один охоронець.

Дану ситуацію прокоментував президент країни Володимир Зеленський і міністр МВС Арсен Аваков. Глава держави очікує від відповідних відомств якнайшвидшого розкриття цієї провокації.

ДБР vs "Кузня на Рибальському"

Печерський районний суд Києва 17 вересня заарештував корпоративні права та майно заводу "Кузня на Рибальському".

"Дійсно, суд наклав арешт на нерухоме майно та корпоративні права цього підприємства. У рамках розслідування справи щодо угоди купівлі-продажу цього заводу", – розповів прес-секретар Державного бюро розслідувань Анжеліка Іванова.

Новина про арешт викликала серйозний резонанс в українському медіапросторі. Разом з експертами докладно у ситуації розбирався і портал "Коментарі".

В'ятрович звільнений

Кабінет міністрів України прийняв рішення про звільнення директора Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича.

"Я завершив каденцію на посаді голови Українського інституту національної пам'яті. Це були наповнені п'ять з половиною років... Робота стала щоденним продовженням Майдану для втілення його цінностей. Можу сказати, що більшість амбітних цілей, які ставив перед собою, досяг", — написав сам В'ятрович на своїй сторінці в Facebook.

Екс-керівник інституту зазначив, що отримав запевнення від прем'єр-міністра України Олексія Гончарука в тому, що, незважаючи на зміну керівника, інститут збереже статус органу влади та інструменту політики національної пам'яті, "будуть продовжені формат і напрямки роботи".

Формула Штайнмайєра

Можливо, найбільш обговорюваною темою тижня, що минає, стала ситуація з "формулою Штайнмайера", яку відмовилися підписувати представники український делегації на переговорах у Мінську.

Нагадаємо,"формула Штайнмайера" названа іменем чинного президента ФРН, у минулому глави МЗС Німеччини Франк-Вальтера Штайнмайєра. Вона передбачає, що до виборів закон про особливий статус Донецька і Луганська буде застосовуватися на тимчасовій основі, а після виборів і після виходу остаточної доповіді БДІПЛ ОБСЄ з визнанням про те, що ці вибори пройшли у відповідності з демократичними принципами, закон набуває остаточну юридичну силу.

Відмова підписувати документ Україна аргументувала тим, що він не передбачений мінським комплексом заходів.

Українська сторона заявила, що підпише документ після передачі під контроль України кордону з Росією на Донбасі і роззброєння бойовиків на окупованих територіях.

Як заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, відмова представників України в Тристоронньої контактній групі підписати "формулу Штайнмайєра" суперечить раніше досягнутим домовленостям, згідно з яким з "формулою" погодилися всі учасники "нормандського формату" (Німеччина, Франція, Україна, Росія).

Пізніше радник президента Андрій Єрмак заявив, що так звана "формула Штайнмайєра" буде базою для нового закону, який буде імплементувати політичну частину Мінських угод.

Газові переговори

19 вересня в Брюсселі завершилися тристоронні переговори по газу, в яких взяли участь представники України, Росії та Євросоюзу. Це вже третій раунд тристоронніх переговорів на політичному рівні за участю України, Росії та ЄС про довгостроковий транзит газу через нашу країну після 2019 року. Попередні консультації відбулися 17 липня 2018 року і 21 січня 2019 року.

Представники Російської Федерації під час тристоронніх переговорів щодо транзиту газу в Брюсселі оголосили про готовність укласти транзитний контракт з Україною за нормами Євросоюзу.

Віце-президент Єврокомісії з питань Энергосоюза Марош Шефчович назвав тристоронні газові переговори конструктивними і анонсував наступну зустріч.