Петро Олещук: Чи відбудеться скорочення кількості депутатів Верховної Ради?

Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував ухвалити в цілому законопроект №1017 про зменшення конституційного складу парламенту з 450 до 300 народних депутатів. Для ухвалення законопроекту в цілому потрібна конституційна більшість 300 голосів.

Як відомо, чинний президент В. Зеленський обирався, обіцяючи (у тому числі) і скорочення кількості “народних обранців”. Тоді ця ідея була досить популярна, хоча і зараз нічого принципово не змінилося. Загалом, переважна більшість українців ставляться до подібного скорочення цілком позитивно, оскільки не бачать великої користі від нинішьної кількості власних представників. Найкраще свідчення цього - референдум 2000 року, рішення якого так і не були імплементовані.

Верховна Рада проголосувала у лютому минулого року за скорочення кількості депутатів, однак тепер остаточне затвердження цього рішення вимагає 300 голосів. І їх у фракції “Слуга народу” немає. Отже, вирішальною виявиться позиція інших фракцій ВР, які, очевидно, змушені будуть враховувати різні обставини.

З одного боку, більшість депутатів все одно будуть враховувати персональні наслідки для себе від скорочення складу ВР, адже чим менша кількість депутатів - тим вища конкуренція за місце. З іншого боку, публічно йти проти мейнстріму громадської думки - це дуже важкий вибір для політика, адже якщо, приміром, скорочення кількості депутатів не пройде через протидію опозиційних партій, то це надасть владі та президенту прекрасні козирі для їхньої дискредитації. Якщо депутати не підтримають таке рішення і не зможуть скоротити кількість депутатів у Верховній Раді попри бажання виборців, то це можна буде легко використовувати на наступних виборах проти тих, хто бажатиме переобратися, але зараз проголосує проти однієї з найбільш емоційних вимог виборців. Тож ніхто не буде виступати проти законопроекту президента щиро і прямо. Навіть відверті опоненти скорочення кількості депутатів будуть намагатися опонувати цій ідеї не прямо, а опосередковано. Називаючи її “популізмом” та апелюючи до іншого досвіду.

Водночас, треба визнати, що певних “стандартів” щодо кількості депутатів у парламенті у світі немає. В демократичних країнах кількість депутатів може бути навіть нижчою, ніж в Україні (Південна Корея), так само там може здійснюватися скорочення кількості обранців (Італія, Литва). Загалом, кількість депутатів на демократизм особливо не впливає.

У скороченні кількості депутатів можуть бути і позитивні моменти для української демократії. Приміром, в умовах впровадження пропорційної системи з відкритими регіональними списками, менша кількість депутатів може полегщувати вибір громадянам, які зараз змушені голосувати як за партію, так і за конкретних людей у списках парій. Це може зменшити вплив олігархів на партійні списки і можливості “пропихнути” потрібних людей, прикриваючись великою кількістю кандидатів та мандатів. Тому насправді опонувати пропозиціям президента в таких умовах досить складно. Тим більше, враховуючи суспільні настрої.

Бажання депутатів (мажоритарників у першу чергу) зберегти свій статус теж буде відігравати свою роль. Тому це голосування буде черговим шансом продемонструвати, "хто є хто".