Марина Ставнійчук: Комунальні борги та арешти: де межа між обов'язком платити та правовим свавіллям

Загалом у реєстрі обліковується вже 829,8 тис. боргів, із яких близько 65% залишаються несплаченими. Найбільша динаміка приросту спостерігається у Харківській, Дніпропетровській та Миколаївській областях.

Питання заборгованостей перетворилося з нудної юридичної площини на справжню порохову діжку. Повідомлення про виконавчі провадження, арешти карток і лякалки про «аукціони з продажу квартир» сіють у суспільстві паніку. Доходить до абсурду: днями в Коцюбинському 48-річний чоловік після конфлікту через комунальні нарахування кинув тренувальну гранату в кабінет адміністративної будівлі місцевого КП. На щастя, ніхто не постраждав. Але цей випадок — страшний симптоматичний сигнал: правова безграмотність, помножена на страх втратити останнє, штовхає людей на безумство.

Наголошую одразу: платити за реально спожиті послуги — це законний обов'язок кожного. Жодна граната, конфлікт чи ігнорування квитанцій не скасують борг. Якщо послуга надана якісно та за законним тарифом, її доведеться оплачувати.

Проте платити потрібно за прозорими правилами, а не під тиском паніки, вигаданих цифр чи страху опинитися на вулиці. Багато хто переконаний, що за будь-яку заборгованість виконавець може забрати квартиру чи винести з дому геть усе. Це абсолютно не так. Українське законодавство містить чіткі механізми захисту боржника, які не дозволять перетворити стягнення на свавілля чи позбавити людину засобів до існування.

Давайте фахово розберемося, як працює цей правовий щит, що кажуть закони і чому «комунальні жахи» часто мають цілком конкретне протиправне підґрунтя.

Тарифне свавілля та вигадані борги

Говорячи про обов'язок сплачувати, ми не маємо права заплющувати очі на те, ЗВІДКИ беруться цифри у квитанціях. Значна частина «заборгованостей» — це наслідок прямого зловживання з боку монополістів та відсутності належного державного контролю.

Висновки Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради з питань розслідування порушень у сфері тарифної політики на чолі з Олексієм Кучеренком прямо підтверджують: суми в багатьох квитанціях часто є наслідком багатомільярдних необґрунтованих нарахувань.

Зокрема, комісія виявила, що під час формування тарифу на транспортування газу штучно занизили вартість майна ГТС і безпідставно заклали в розрахунки близько 48–50 млрд грн, які потім перерахували «Нафтогазу». У випадку з електроенергією підвищення цін відбулося з порушеннями законів про ринок е/е та ціноутворення. Загалом це дало ефект у 88 млрд грн, з яких понад 61 млрд грн осіли як нерозподілений прибуток та амортизація «Енергоатому» без жодного прозорого пояснення. У підсумку весь цей фінансовий тягар ляг безпосередньо на плечі споживачів.

Відсутність жорсткого нагляду за енергомонополіями повертається свавіллям і неконтрольованими нарахуваннями для пересічних громадян. Згадаємо регулярні практики того ж «Київенерго» чи інших постачальників, які масово малюють непомірні, «зі стелі» взяті цифри. Споживача ставлять перед фактом: «Спочатку сплати астрономічний борг, а потім ми, можливо, зробимо перерахунок». Але перерахунок «потім» ніхто не робить або затягує його на роки.

Ще складніша ситуація в сільській місцевості. Там людям нараховують колосальні штрафи за нібито «приховане втручання в систему енергопостачання» чи «пошкодження пломб». Або ж просто відрізають світло за вигадані борги, навіть коли людина щомісяця справно платить за лічильником і має на руках усі квитанції, після чого вимагають непомірну плату за «повторне підключення».

Все це — предмет для негайного розслідування правоохоронних органів (ДБР, Нацполіції, БЕБ), які, на жаль, надто часто ігнорують зловживання енергопостачальних монополій щодо пересічних громадян.

Як захистити майно та права: що насправді говорить закон

Навіть якщо монополіст подав на вас до суду або справи дійшли до виконавця, у громадянина є потужний юридичний інструментарій для захисту.

1. Захист житла від вилучення

Законодавець чітко захищає єдину квартиру чи будинок людини. Наразі діє правило: якщо загальна сума стягнення не перевищує 20 мінімальних зарплат (у 2026 році це 172 940 грн), примусово вилучати чи виставляти на торги єдине житло прямо заборонено. Більше того, ухвалений Закон № 4833-IX з 23 жовтня 2026 року піднімає цей захисний поріг до 50 мінімальних зарплат — тобто до 432 350 грн. Якщо ваш борг менший за ці суми, продати квартиру виконавець юридично не має жодного права.

2. Судовий наказ і як його скасувати

Постачальник послуг — це не суд і не виконавець. Навіть найвеличезніша платіжка сама по собі не дає комунальникам права описувати майно чи блокувати картки. Для цього потрібне рішення суду.

Зазвичай борги стягують через спрощену систему — судовий наказ, який видають без виклику сторін. З моменту отримання наказу ви маєте рівно 15 днів, щоб подати заяву про його скасування. Якщо вчасно звернутися до суду, наказ скасовують, і комунальникам доведеться йти в повноцінний судовий процес, де їм доведеться доводити кожну копійку.

3. Позовна давність

У суспільстві існує спрощене уявлення «минуло три роки — боргу немає», проте через спеціальні правила COVID-19 та воєнного стану строки треба рахувати дуже ретельно для кожного конкретного випадку. Головне правило — не поспішати підписувати жодних актів звірки чи визнання старого боргу, адже підпис під документом може поновити строки та «перекреслити» ваш захист.

4. Черговість стягнення та недоторканне майно

Якщо борг дійсно значний і справа дійшла до виконавця, житло боржника — це завжди крайній захід. Спочатку виконавець зобов'язаний шукати кошти на рахунках та інше рухоме майно. Ви маєте право письмово запропонувати виконавцю, на яке саме майно звернути стягнення першочергово (наприклад, реалізувати старий причіп чи гараж).

Крім того, існує чіткий перелік майна, яке заборонено вилучати. Під абсолютним захистом перебувають: речі повсякденного вжитку, одяг, ліки.

Один холодильник, один телевізор, один комп'ютер на сім'ю та по одному мобільному телефону на кожну особу. Якщо в помешканні є цінне майно інших членів родини (наприклад, ноутбук сина чи професійна техніка дружини), зберігайте чеки, гарантійні талони або банківські виписки. Це ваша доказова база для виключення цих речей з опису.

5. Розблокування банківських карток та захист соціальних виплат

Під час воєнного стану кожен боржник має право визначити один поточний рахунок для видаткових операцій у межах двох мінімальних зарплат на місяць (у 2026 році це 17 294 грн). Щоб зняти обмеження на цю суму, потрібно подати заяву виконавцю.

Ще суворіше закон захищає соціальні виплати. Заборонено звертати стягнення на: допомогу при народженні дитини, виплати одиноким матерям, допомогу по вагітності та пологах, виплати на дітей з інвалідністю. Лікарняні, допомогу по безробіттю, одноразову допомогу військовослужбовцям. Пенсії та стипендії (під час воєнного стану стягнення з них за звичайні комунальні борги повністю зупинено).

6. Розстрочення боргу та оскарження дій виконавця

Якщо борг є обґрунтованим, але сплатити все одразу немає змоги — подайте до суду заяву про відстрочення або розстрочення виконання рішення. Додавши документи про доходи чи стан здоров'я, можна погодити реальний графік щомісячних платежів.

Якщо ж виконавець порушує закон (арештував соціальні рахунки чи описав чуже майно) — реагувати треба негайно. Строк для оскарження становить лише 10 робочих днів з моменту, коли ви дізналися про порушення.

Захист власних прав — це цивілізований, правовий процес. Агресія чи крайні вчинки не розв'яжуть проблему, а лише призведуть до кримінальної відповідальності. Водночас і терпіти тарифне свавілля та «мальовані» борги не варто: закон надає достатньо інструментів для захисту від зловживань. Головне — діяти вчасно, спокійно та виключно мовою права.