Вадим Трюхан: Путін Україні і світу: іду на ви!

На свіжу голову подолав. Підштовхувало відчуття голоду, бо ж до сніданку взявся, тому деякі шматки вдавалося навіть "проковтнути", не поперхнувшись, хоча інші пасажі реально вводили в ступор.

Переказувати звичайно не буду, бужаючі самі можуть витратити півгдини-годину свого дорогоцінного часу, і вивчити цей "шедевр" в оригіналі, тим більше, що його творці цього разу озаботились не лише русскаязичними, а й про україномовних «подбали», давши на сайті Кремля дві версії цієї колективної праці багатьох тамтешніх ідеологів руськага міра, одна з яких, хай і поганенькою, але все таки українською мовою.

А от певні висновки, після прочитання, зроблю. Хай якими б неоднозначними вони для декого не показались.

Перший. Путін і Ко готують черговий наступ на Україну. Ключова, якщо не єдина, мета цієї статті - довести недоречність існування Української Держави. Коли почнеться наступ? Це питання залишається відкритим. Найближча слушна нагода - під час осінніх навчань "Захід - 2021". Хоча можуть бути й інші варіанти.

Другий. Кремль не лише не відмовився від своїх планів відновити російську імперію 2.0. Ці наміри зміцнилися. Адже не дарма, у статті про Україну у праві на власну державність відмовлено і всім державам, які утворилися на теренах колишньої російської імперії. Так, мова саме про ту державу, а не зменшену її копію, створену Леніним-Сталіним у 20-х роках минулого сторіччя під назвою СРСР. Відтак, уважно прочитати її і зробити відповідні висновки варто лідерам всіх центрально-азійських та кавказьких держав, не говорячи вже про білорусів, прибалтів, поляків і інші східноєвропейські народи.

Третє. В Кремлі нікому не цікаві історичні факти, які суперечать їхнім уявленням про власне місце під сонцем. Опублікованимі тезами, до речі часто-густо логічно не пов'язаними між собою, Москва демонструє всьому світу своє невігластво і свою тверду і послідовну позицію писати і переписувати історію під свої плани. Сам факт опублікування цього пасквіля за найвищим підписом самого Путіна свідчить про те, що Москві глибоко начхати на Захід, міжнародне право, Байдена, Меркель і всіх решту. Не розуміє це лише безнадійно сліпий або людина не сповна розума.

Четверте. З появою цієї статті, з дозволу сказати, можна сміливо стверджувати про остаточне оформлення нової ідеології під назвою "рашизм". Зверхність до інших народів, відмова їм у праві мати власні держави, власні церкви, власну мову тощо, - це те, що Путін і Ко виводять в абсолют і нав'язують своєму суспільству. Більша частина громадян Росії, будучи задуреними кремлівською прпагандою з усіх фдеральних телеканалів та інших ЗМІ, яка ллється на їхні голови в режимі нон-стоп вже понад 20 років, проковтнуть і візьмуть на озброєння. На превеликий жаль.

Головна загроза рашизму насправді в тому, що потенційно він в рази більш небезпечний, ніж всі раніше відомі "-ізми", - фашизм, нацизм, комунізм тощо разом узяті. Чому? Відповідь очевидна. Ні в кого з ідеологів цих "-ізмів" не було ядерної зброї в руках. У рашистів є. І як вони нею скористаються, навіть самому Богу не відомо.

Так що, словами класика, «вечєр пєрєстайот бить томним». І це всім треба усвідомити. Путін оголосив, - “Іду на ви!”

І останнє. Один невеличкий, але суттєвий позитив ця стаття таки несе в маси. Якщо до її появи Білий Дім і частина, хоча і далеко не всі, союзників США вірили в можливість побудови «стабільних і передбачуваних відносин» з Путінською Росією і Путіним особисто, то з її появою таких наївних віруючих залишиться не багато. І це потенційно може допомогти нам, українцям.