"Нормандські переговори" та зрушення у справі Шеремета: головні підсумки насиченого тижня
Цього тижня українці з завмиранням серця чекали новин з Парижа, де лідери країн "нормандської четвірки" вирішували долю Донбасу. Крім того, останні сім днів ознаменувалися проривом у розслідуванні резонансного вбивства Павла Шеремета - у правоохоронців нарешті з'явилися підозрювані. Про ці та інші найважливіші події тижня - у нашому підсумковому матеріалі
"Нормандський саміт" і його наслідки
Минулий тиждень був ознаменований однією з головних політичних подій України в 2019 році. В Парижі відбувся саміт лідерів країн "нормандської четвірки" (України, Росії, Франції і Німеччини) з врегулювання конфлікту на Донбасі. Володимир Зеленський вперше сів за стіл переговорів з Володимиром Путіним, а компанію їм склали Емманюель Макрон і Ангела Меркель. За підсумками зустрічі лідери чотирьох країн затвердили і оприлюднили документ з результатами переговорів і "дорожньою картою" як мінімум на найближчі чотири місяці, через які планується провести нову зустріч у "нормандському форматі".
Згідно з документом, сторони, серед іншого, зобов'язуються забезпечити повне і всебічне виконання угоди про припинення вогню до кінця 2019 року. Також президенти домовилися про розведення сил і засобів на трьох дільницях Донбасу до кінця березня 2020-го. Крім того, лідери країн підтвердили необхідність включення "формули Штайнмайера" в українське законодавство у відповідності з варіантом, узгодженим у рамках "четвірки" і Тристоронньої контактної групи.
Безумовно, найважливішим результатом особистої зустрічі Зеленського і Путіна стала домовленість про обмін полоненими між офіційним Києвом і ОРДЛО у форматі "всі підтверджені на всіх підтверджених".
Зеленський назвав саміт у Парижі результативним, але зазначив, що хотів би більше рішень по злободенним питанням.
Портал "Коментарі" всебічно оцінив саміт у Парижі в численних матеріалах, у тому числі поцікавився думкою щодо переговорів у експертів.
Дональду Трампу в рамках процедури імпічменту.
"Це є безумовним злочином, коли він (Трамп - ред.) використовує повноваження свого державного органу для отримання неналежної особистої вигоди, ігноруючи або завдаючи шкоди національним інтересам - це є досконалим злочином. Це саме те, що президент Трамп зробив, коли він просив і змушував Україну втручатися в наші президентські вибори 2020 року", - заявив голова суддівського комітету Палати представників Джеррі Надлер, коментуючи звинувачення у зловживанні владою.
Також Трампа звинувачують у перешкоджанні Конгресу США.
Зазначимо, що на цьому тижні Комітет з питань судочинства Палати представників США (нижньої палати американського парламенту) проголосував за статті імпічменту американського президента. Підтримали звинувачення Дональда Трампа 23 члени профільного комітету, в той час як проти виступили 17 з них. Очікується, що голосування повного складу Палати представників відбудеться наступного тижня.
Далі слухання по справі імпічменту нинішнього президента США перейдуть в Сенат (верхню палату парламенту), де зараз головує Республіканська партія. Очікується, що імпічмент підтримають дві третини членів верхньої палати американського парламенту.
закон про особливий статус для Донбасу. Рішення продовжити дію закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" (№ 2569) підтримали 320 парламентаріїв. У повному складі не голосували фракції "Батьківщина" та "Голос".
"У статті 1 закону Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей цифри 2019 замінити цифрами 2020. Цей закон набирає чинності з дня його опублікування", - йдеться в тексті законопроекту.
Наступним етапом роботи над законопроектом про особливий статус має стати розроблення його нової редакції. Але в цьому контексті багато чого буде залежати, в тому числі, від переговорного процесу в Мінську. За словами голови фракції "Слуги народу" Давіда Арахамії, парламент візьметься за законопроект після березневої зустрічі в "нормандському форматі".
Петра Порошенка за фактом здачі державних інтересів у 2015 році, коли їм був підписаний документ, що передбачає положення Мінських угод.
"Попередня кваліфікація: державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України (ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України)", - зазначили в Держбюро.
Сам Порошенко назвав відкриття цієї справи "абсолютному безглуздим і антиукраїнським". Екс-президент зазначив, що він і його політична сила повністю підтримують Мінські угоди, так як на момент їх підписання у ЗСУ взагалі не було ніяких резервів. Документ, за його словами, дозволив Україні зупинити наступ Росії і виграти час для створення армії.
"Мені 54 роки і я не... Ну загалом ви зрозуміли звідки пішла команда про порушення такої кримінальної справи" - сказав Порошенко.
Павла Шеремета, який загинув у Києві 20 липня 2016 року в результаті вибуху його автомобіля.