Тиждень після авіакатастрофи в Ірані: топ-факти трагедії та "невинність" керівників атаки

Сьогодні, 15 січня, минув рівно тиждень після жахливої авіакатастрофи Boeing 737 компанії "Міжнародні авіалінії України" в столиці Ірану Тегеран, яка забрала 176 життів. "Коментарі" зібрали всю наявну на даний момент інформацію про трагедію та дізналися у експертів можливі сценарії розвитку подій.

Хроніка подій: замовчування ракетної атаки і виділення компенсацій

8 січня близько 4:30 поблизу міжнародного аеропорту в Тегерані зазнав аварії Boeing 737 "МАУ" рейсу PS 752 (Тегеран – Київ). На борту лайнера перебувало 176 людей, серед яких малюк 2018 року народження, діти віком до 10-ти, й більшість – пасажири віком 20-30 років. Всього загинуло 11 громадян України, 9 з яких — члени екіпажу літака.

Також жертвами стали громадяни Ірану — 82 людини, Канади — 63, Швеції — 10, Афганістану — 4, Німеччині — 3 і Великобританії — 3. У той же день Офіс генерального прокурора України почав досудове розслідування за фактом аварії літака. А 9 січня в Україні було оголошено днем жалоби.

Відразу з'явилася інформація про те, що літак розбився, як тільки злетів. Попередньо, причиною трагедії озвучували "технічні несправності", а у Тегерані заявили, що нібито загорівся двигун. В українській компанії відповіли, що помилка екіпажу й технічні проблеми були виключені. Літак був 2016 випуску, отриманий безпосередньо із заводу Boeing, до цього ніде не експлуатувався і 6 січня успішно пройшов перевірку. Команда на борту була досвідчена, з багатогодинним стажем польотів.

У перші ж дні мережі з'явилися фото уламків ракети поблизу місця катастрофи та відео вірогідної ракетної атаки на український лайнер. Тільки 11 січня влади Ісламської Республіки Іран публічно оголосили про те, що літак був збитий ракетами, випущеними представниками Корпусу вартових ісламської революції (КВІР). За їхніми даними, повітряне судно нібито наблизилося до бази корпусу, а помилка обстрілу була викликана "авантюристськими діями США" напередодні. Перших підозрюваних в Ірані почали заарештовувати 14 січня. В цей же день в мережі опубліковано відео поразки українського літака двома ракетами. Іранці, тим часом, влаштували протести проти дій своєї влади, а багато діячів медіа, спорту публічно визнали пропагандистську політику країни, залишили роботу і навіть виїхали з Ірану.

Сьогодні уряд протягом цього тижня пообіцяв виплатити сім'ям загиблих українців 200 000 гривень допомоги. Крім того, за словами українського президента, повернення тіл загиблих з Ірану в Україну може відбутися в неділю, 19 січня. А 20 січня в Україні планують почати розшифровку чорних скриньок українського літака, які повинні доставити з Ірану.

Відзначимо, що в аеропорт "Бориспіль" люди продовжують приносити квіти, щоб вшанувати пам'ять загиблих в авіакатастрофі під Тегераном.

Експертний розбір: про поведінку влади і ризик "затягування" справи

Через тиждень після жахливої трагедії "Коментарі" попросили дати прогнози експертів щодо подальшого перебігу подій і розвитку розслідування авіакатастрофи.

Політолог Максим Джигун вважає, що швидше за все політичне керівництво Ірану буде намагатися перекинути всю відповідальність на безпосередніх виконавців збивання літака, а от військова верхівка країни і керівництво цього злочину — залишаться недоторканними.

"У цій ситуації надзвичайно важливим залишається збереження уваги і контролю розслідування не тільки з боку України, але й інших держав, прямо або побічно долучених до цієї події", — підкреслює політолог.

Також він зазначає, що президент України і його найближче оточення обережно ставляться до цієї теми. На думку Джигуна, Володимир Зеленський побоювався політизації цього процесу і можливих маніпуляцій у цій справі, тому більш або менш зрозумілу позицію голови держави українці почули з часом.

"Заява ж Верховної Ради України стала чи не єдиним стратегічно важливим документом у справі розслідування причин трагедії українського літака, який повинен допомогти встановити істину, — зазначив політолог. — Швидше за все, розслідування затягнеться через складність цієї ситуації та її наслідків. Разом з тим, для України встановлення істини має стати одним з головних пріоритетів".

Політолог, політичний консультант Володимир Фесенко також повідомив, що є ризик, що покарають лише виконавців, а не, приміром, керівників КВІР. А ось питання виплати компенсацій, на думку експерта, після того, як Іран визнав свою провину і відповідальність за авіакатастрофу, — скоріше технічне.

"Або сам Іран заявить певну суму, або постраждалі сторони (Україна, ряд інших країн) будуть домовлятися з іранським керівництвом про компенсації сім'ям загиблих, — зазначив політконсультант. — В переговорах, напевно, буде брати участь страхова компанія. Але можуть бути і прямі виплати іранським керівництвом потерпілим. Справа лише в сумах і в тому, коли саме вони будуть виплачені".

Говорячи про реакції української влади на катастрофу, Фесенко звернув увагу на принципово важливий факт, на його думку.

"Стримано (на відміну від США і Канади) на катастрофу реагувала не тільки влада України, але і керівництво ЄС, позиція якого багато в чому збіглася з позицією офіційного Києва, — зазначає політолог. — В Євросоюзі побоювалися, що конфлікт може загостритися (аж до військової фази) у зв'язку з відомою напругою між США й Іраном. А тому, як і наша влада (позицію якої деякі розкритикували, вимагаючи жорстких заяв), наполягала на ретельному розслідуванні причин катастрофи".

На думку Фесенка, така позиція була правильною.

"Якщо б ми робили різкі, агресивні заяви на адресу Ірану, це могло б ускладнити розслідування. Вибираючи між дипломатією гучних емоційний заяв і — обережних, дійсно дипломатичних — вибір на користь другого сценарію, на мій погляд, був виправданий", — сказав експерт.

А ось заява про катастрофу, зроблена вчора українським парламентом, за словами Фесенка, ніякого впливу на розслідування і на ситуацію навколо авіакатастрофи не має, на відміну від заяв президента.

Розвиток ситуації навколо загибелі українського літака в Ірані, вважає політичний експерт Євген Магда, продемонстрував слабкість і непідготовленість нинішньої української команди до управління країною.

"Ряд держчиновників навіть не повернулися з відпусток після повідомлення про загибель українського "Боїнга" в Ірані, — нагадав експерт. — Тривалий період мовчання, дуже довге повернення Володимира Зеленського з вояжу в Оман призвели до того, що довіра до влади може бути серйозно підірвана. Можливо, вже у лютому соцдослідження це покажуть".

На думку Магди, наша країна не зуміла ні підсилити позиції в регіоні Перської затоки, ні продемонструвати ефективну турботу про своїх співгромадян. Прагнучи не образити якусь іншу країну, каже політолог, наша влада нібито проігнорувала інтереси громадян України.

Нагадаємо, до цього експерти спеціально для "Коментарів" спрогнозували позицію України щодо Ірану, проаналізували версії конспірологів і прокоментували визнання Ірану.