Головні події тижня: дружба і ненависть у Верховній Раді, небезпечні плівки і "мутація" карантину

Плівки Лероса: скандал з непередбачуваними наслідками

Тиждень, що минає, був багатим на політичні події і якщо визначати його головних дійових осіб, то за пальму першості точно побореться народний депутат "Слуги народу" Гео Лерос. У минулі вихідні парламентарій опублікував записи з Денисом Єрмаком (рідним братом глави Офісу президента України Андрія Єрмака), на яких той нібито обговорює хабарі за призначення на високі посади. Плівки стали приводом для відкриття кримінального провадження Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.

Гео Лерос не сказав, звідки в нього це відео. А ось Андрій Єрмак пообіцяв поскаржитися правоохоронцям на нардепа, зокрема в СБУ і Держбюро розслідувань. Голова ОП вимагає з'ясувати, хто і для кого знімав ці кадри, звідки вони у Лероса і, взагалі, чи не підробка це. Самого Лероса він звинуватив у брехні. В Єдиному реєстрі справа з'явилося 30 березня. Розслідувати її доручили Національному антикорупційному бюро.

Вже у вівторок Гео Лерос зізнався, що отримав флешку з усієї зазначеною інформацією, але називати ім'я відправника не став.

"Я отримав флешку і вирішив, що потрібно її оприлюднити. Якщо є факти корупції, то країна повинна про це знати. На даному етапі у мене є право, як і у журналістів, не розголошувати своїх інформаторів", – зазначив політик, додавши, що передав вміст флешки кореспондентам програми розслідувань "Схеми".

У свою чергу, Андрій Єрмак назвав історію спланованою акцією, спрямованою проти влади та ОП. На його думку, плівки були оприлюднені якраз напередодні засідання ВРУ, де приймали ряд важливих законопроектів. За словами Єрмака, Лерос – "інструмент, який використовують люди, які борються з українською владою, з командою президента".

Відреагував на "плівки Єрмака" і президент Володимир Зеленський. Як зазначила прес-служба Офісу президента, усі факти, викладені на записах, повинні бути перевірені. Разом з тим президент чекає встановлення джерела появи скандальних записів.

Нові міністри: парламент засумнівався

Менше місяця протримався Кабінет міністрів Дениса Шмигаля у своєму первинному складі. 29 березня стало відомо, що глава Міністерства охорони здоров'я Ілля Ємець і міністр фінансів Ігор Уманський написали заяви про відставку. Вже на 30 березня Верховна Рада зібралася на позачергове пленарне засідання, щоб, зокрема, затвердити заміни двом міністрам.

Шмигаль рекомендував до призначення екс-губернатора Одеської області главою МОЗ, а Мінфін запропонував віддати під управління колишньому заступнику Адміністрації президента Порошенко Сергієві Марченку. По всій видимості, кандидатури підготували на швидку руку, адже з першої спроби у сесійній залі не знайшлося достатньої кількості депутатів, що підтримують Степанова і Марченка. Затвердити їх змогли лише після повторного голосування.

Новопризначені міністр охорони здоров'я і міністр фінансів напередодні оприлюднили декларації про доходи. Документи розміщені на сайті НАПК.

Так, новий міністр охорони здоров'я вніс до декларації відомості про квартиру в Києві площею 340,9 кв. м (у власності дружини), машиномісце, наручний годинник фірм Rolex, Breguet, Piaget, а також картину, авто Land Rover та Lexus. Додамо, що дружина міністра володіє годинниками, ювелірними прикрасами, шубами і двома автомобілями Lexus. В Одеській ОДА Степанов заробив понад 87 тис. грн, ще отримував відсотки від вкладів у банку, зокрема 2,8 млн грн. Готівкою сім'я зберігає 11 тис. євро і 34,5 тис. доларів. На банківському рахунку – більше 19 млн грн, 12 тис. доларів. Крім того, на рахунках дружини понад 6 млн грн.

Новий глава Мінфіну Марченко в Києві володіє квартирою площею 84,6 кв. м (навпіл з дружиною), ще однією квартирою там же володіє дружина (40,3 кв. м). Пересувається Марченко на авто Audi. У Державному управлінні справами заробив 238 тис. грн, ще отримав пенсію розміром 38 тис. грн, тоді як зарплата дружини склала 223 тис. грн, а син отримав соцвиплату (від Фонду соцстраху) – 10 тис. грн. Готівкою у дружини задекларовано 10 тис. доларів.

Ринок землі: несподіваний союз Зеленського і Порошенка

Але все ж головною політичною подією тижня стало, безумовно, прийняття Верховною Радою законопроекту "Про внесення змін у деякі законодавчі акти щодо обігу земель сільськогосподарського призначення" (№2178-10), який вводить ринок землі в Україні з 1 липня 2021 року. За дане рішення проголосували 259 народних депутатів.

Проект закону у другому читанні та в цілому був прийнятий вже після опівночі, 31 березня. До цього протягом близько 8 годин нардепи розглядали сотні поправок до документа. Варто зазначити, що прийняття законопроекту про ринок землі стало можливим завдяки кооперації депутатів "Слуги народу" (які ніяк не змогли б прийняти його одноосібно через брак голосів) із колегами від "Європейської солідарності" і "Голосу". "ОПЗЖ" і "Батьківщина" законопроект прийняли в багнети. В цьому матеріалі, до речі, ми разом з експертами розбиралися, яким чином народилася настільки несподівана коаліція.

Крім того, ми обговорили можливі наслідки скандального земельного закону.

Варто також відзначити, що прихильники законопроекту про ринок землі на чолі з президентом Зеленським акцентували увагу на важливості його прийняття з точки зору отримання кредиту від МВФ. Мова йде про 8-10 млрд дол., які будуть передані Україні в разі виконання двох умов (згідно з офіційною версією). Перше, як ми вже зазначили, було виконано. Друге ж стосується ухвалення законопроекту № 3260 "Про внесення змін в законодавчі акти України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності" – так званого "антиколомойского законопроекту".

Останній прийняли на все тому ж скандальному засіданні парламенту в першому читанні.

Велика приватизація: скасовується до кращих часів

Черговий негативний наслідок світової кризи – зупинка великої приватизації в Україні. Анонсований розпродаж великих державних підприємств скасовується до стабілізації ситуації.

Як пояснив голова Фонду державного майна Дмитро Сенниченко, від ідеї продавати держоб'єкти в приватні руки як такої Україна не відмовляється, але пауза все ж необхідна.

"Після того, як пандемія коронавіруса викликала економічну турбулентність у світі, ми прийняли рішення утриматися від передачі на приватизаційні аукціони держпідприємств і об'єктів великої приватизації", – зазначив Сенниченко.

Глава ФДМ додав, що на малу приватизацію це рішення ніяк не вплине. Вона буде і далі проводиться за планом. Тут із залученням бізнесу проблем не очікується, впевнений керівник відомства.

Що стосується великої приватизації, підготовка до неї не зупинена. Фонд держмайна вирішив скористатися паузою, щоб знайти інвесторів. Фахівці розробляють маркетингові матеріали, щоб можна було швидко виставити об'єкти великої приватизації на продаж, як тільки криза мине.

"Мутація" карантину: що потрібно знати українцям

Вже з завтрашнього дня українці зіткнуться з новими, більш жорсткими умовами карантину. Кабінет міністрів України прийняв постанову, яка посилює карантинні обмеження в країні через поширення коронавірусу.

Як повідомив прем'єр Денис Шмигаль, функціонувати буде лише 21 пункт пропуску на державному кордоні. Крім того, вводиться обов'язкова обсервація всіх без винятку осіб, які прибувають в Україну, терміном на 14 днів. Всі ці заходи спрямовані на розрив ланцюжка поширення хвороби в країні. Шмигаль додав, що Україна не планує припиняти товарообіг, зупиняти промислові підприємства і критичну інфраструктуру.

Більш жорсткі умови карантину включають, серед іншого, режим "всі в масках", заборону на переміщення групою осіб більш ніж дві людини, відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових і прибережних зон, знаходження на вулицях без документів, що засвідчують особу і так далі. Експерти розповіли виданню "Коментарі", наскільки необхідні й правомірні подібного роду "закручування гайок".

У суботу, 4 квітня, Кабмін опублікував роз'яснення щодо правил карантину в нашій країні.

ТОП-5 подій тижня в одній картинці

Читайте Comments.ua в Google News